Читати книгу - "За моїм щитом, Ханна Кір"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Рорк кинувся знову, але цього разу я зустріла його ударом з усієї сили в боки. Кам'яна палка, яку я встигла вихопити з уламків на арені, тріснула, але звір на мить сповільнився.
Він відскочив, спантеличено труснув головою, а я відчула, як натовп на арені завмер, наче не вірячи, що я досі жива.
— Ну ж бо, мала, давай йому по лобі! — почулось із трибун.
Я ледве стримала істеричний сміх. Так, прекрасно. Зате тепер натовп принаймні хоч трохи на моєму боці.
Звір перестав вагатись. Він був розлючений і знову кинувся вперед, тепер уже обережніше, намагаючись затиснути мене в кут. Я відступала назад, але з кожним кроком відчувала, як простір меншає.
Коли відступати стало нікуди, я спробувала обманути його: нахилилася, ніби готова кинутись вправо. Рорк клюнув на трюк і стрибнув, але замість того, щоб рухатись у бік, я ковзнула вниз, падаючи на спину й водночас цілячи уламком своєї імпровізованої зброї прямо в його підставлене черево.
Мій удар пройшов наскрізь, і звір заревів, боляче смикнувшись назад. Я скотилася на бік, намагаючись уникнути його лап, але кров уже струмувала з глибокої рани.
Він був поранений, але не переможений.
Рорк загарчав, важко дихаючи, його очі палали злобою. Він піднявся, зробив кілька кроків до мене й знову замахнувся лапою. Цього разу я ухилилася, але в мене більше не було зброї, і він знав це.
Я відчувала, як виснаження починає брати верх. Але дозволити собі програти я не могла.
Озирнувшись, я побачила обломок металевої сітки неподалік. Часу було обмаль. Коли Рорк кинувся втретє, я з усіх сил метнулася до металу, вхопила його й у стрибку встромила прямо в бік звіра.
Цього разу удар був точним і смертельним. Рорк заревів, його тіло похитнулось, і він упав на землю.
Я стояла, ледь дихаючи, ноги тремтіли від втоми, а руки були липкі від крові. Натовп спочатку мовчав, а потім вибухнув криками — чи то схвалення, чи розчарування, я не розбирала.
— І переможницею турніру… А, чорт з нею! — розпорядник піднявся, перебиваючи гул натовпу. — Зустрічайте наступного бійця!
Я підняла голову, важко дихаючи і витираючи з обличчя піт і кров. Якщо це розминка, то що ж буде далі?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «За моїм щитом, Ханна Кір», після закриття браузера.