Читати книгу - "Між нами контракт, Кетрін Огневич"

Розділ 15

Влад

Коли Крістіна встає з дивана і йде на кухню, світ навколо мене наче завмирає, поки я спостерігаю, як вона погойдує стегнами у своїх червоних шортиках. Думаю, не варто казати про те, що коїлося в моїй голові, коли я спостерігав за цією картиною. Я навіть не міг перестати дивитися на неї, коли вона поверталася назад, тримаючи в руках тарілку з бутербродами. Вона дивилася куди завгодно, але тільки не на мене. Від мене не вислизнув і той факт, що її щоки почервоніли. Коли вона сіла поруч зі мною і натягнула на себе махрове простирадло, я усміхнувся.

Вона що, справді не усвідомлювала, що робить зі мною?

Потім почалася перепалка, коли вона спробувала забрати в мене бутерброд. І я зовсім забув про нього, коли повалив її на спину, і вона опинилася піді мною.

Я почуваюся захопленим зненацька і спійманим у пастку пристрастю, що затопила її зелені очі. Не усвідомлюючи, що роблю, я вже нахиляюся, а вона вигинається піді мною, поки мій рот не знаходить її. Ми буквально кидаємося одне на одного. Це миттєвий вибух почуттів, який буквально позбавляє мене здатності дихати. Усе відбувається так швидко, так неймовірно, що я б не повірив у це, не зміг би знайти пояснення, якби все це не відбувалося просто зараз.

Мої губи наполегливо притискаються до її. І вона не пручається, коли мій язик проникає всередину. Чорт забирай, вона така солодка... Ми заплющуємо очі, коли наші язики сплітаються. Мій рот знову і знову припадає до її. З кожним разом все глибше, з кожним разом все наполегливіше, вимагаючи все більше.

Я навіть не усвідомлюю, що повністю розчинившись у поцілунку, мої руки хапають її, стискають, притягують ще ближче до себе. Вона обвиває мене ногами, і зчіплює їх навколо моїх стегон, через що я стискаю її зад і тихо гарчу. Я впевнений, що ніщо не заважає їй відчути, наскільки я збуджений.

- Владе... - вона тихо вимовляє моє ім'я, коли я відстороняюся лише на мить, і ковзаю пальцями по її шкірі, граючись із краєм її до біса коротких шортиків, перш ніж забратися всередину.

- Що, Лисенятко?

- Зупинися... - Її голос набуває ноток рішучості, і реальність накриває мене з головою. Чорт забирай, на що я сподівався? На те, що вона перейметься до мене почуттями? Я підводжуся, і тут же прибираю руки, даючи їй більше простору. У зелених очах, де всього кілька хвилин тому вирувала пристрасть, тепер я бачу гнів, який миттєво приводить мене до тями.

Чорт забирай, навіщо я поцілував її?

- Вибач, я не повинен був... - кажу я, сідаючи трохи віддалік від неї, коли підводиться на руках. 
Я не можу не помітити, якими опухлими після поцілунків стали її губи, як важко здіймаються її груди, як почервоніли її щоки, і як рум'янець опустився на її шию. У мене виникає дике бажання простежити, як низько опустився рум'янець, і в яких місцях почервоніла її шкіра, але я ледь тримаю себе в руках.

- Саме так! Ти не повинен був мене цілувати! Що, бляха, на тебе найшло, Жданов?! - розлютилася дівчина, зістрибуючи з дивана. 

- Ну, знаєш, може, якби ти не виляла тут своїм хвостом, то цього б не сталося, руда! - схопився я слідом за нею, і тепер нависав над нею.

- Я не робила нічого подібного!

- Ні, робила! Гадала, що я не оціню твій спектакль, коли ти пройшлася переді мною у своїх до біса коротеньких шортах? Ну, вибач, руда, але я не кам'яний! Я така ж людина, як і ти! І в мене теж є почуття! І в мене до біса давно не було сексу! Тож вибач, що ти потрапила під гарячу руку! - випалив я на одному диханні, коли загнав її в кут, і тепер вона впиралася спиною в стіну, що була поруч із вікном.
 
- Так ось значить, у чому справа? Тобі сексу не вистачає? Тоді піди й трахни себе сам! - Вона вдарила мене своїми маленькими кулачками по грудях, а потім обійшла мене, і, взявши ковдру, сіла назад на диван. Я мовчки ловив ротом повітря, задихаючись від обурення. Різко розвернувшись на місці, я попрямував до неї.

- А може, це краще тобі зайнятися справою, а, руда? Адже це ти довела мене до такого стану! - процідив я крізь зуби, нависаючи над нею, і загнав її в пастку, коли вперся руками в диван по обидва боки від її плечей. Гнів миттєво зник, і в зелених очах прослизнуло подив. 

- Що? Я? Та я взагалі тут ні до чого! 

- Ти дуже навіть причетна, руда! Хочеш сказати, що не усвідомлюєш, наскільки ти сексуальна? Що не помічаєш, як хлопці витріщаються на тебе? На твої довгі ноги? На твої сідниці? - Мої губи були загрозливо близько до її губ, від чого вони трохи розкрилися.

- Що за маячню ти несеш, Жданов? Я зовсім не... - Я знову затикаю їй рот поцілунком, знову відчуваючи м'якість її губ, а потім розірвав поцілунок так само різко, як і почав. 

- Що, руда? Хочеш сказати, що ти зовсім не приваблива? Що ти не сексуальна? Не думаю, що мій член встав би на тебе, якби ти не була такою. Не тоді, коли ти встала з ліжка, і я спостерігав за тобою, як похитувала своєю дупкою, йдучи на кухню. Думаєш, чому я так завівся? Варто було мені побачити тебе в цих клятих шортах, і мені просто знесло дах. І перш, ніж ти почнеш знову обурюватися, знай, що я накинувся на тебе, руда, тому що ти спровокувала мене, але ти сама винна в цьому! І не заперечуй, що ти нічого не відчуваєш. Бо якби ти нічого не відчувала до мене, Лисенятко, ти б не відповіла на мій поцілунок...

Крістіна

Повірити не можу, що Влад поцілував мене...

І що ще гірше, так це те, що я відповіла на його поцілунок. Боже, про що я думала?

Але коли я почала сперечатися з ним, він навів доволі вагомий аргумент, щойно я спробувала звалити все на нього. Тепер я опинилася в пастці, дивлячись йому в очі, жадібно ковтаючи ротом повітря. І він був до біса правий - у мене були до нього почуття... Та ось тільки я сама не могла в них розібратися. Утім, йому необов'язково про це знати. 

— Яка різниця? — нарешті знаходжу я в собі сили поставити запитання, від чого він хмуриться, і я розправляю плечі. — Будь-яка дівчина, яка опинилася б на моєму місці, відповіла б на твій поцілунок. Так, чого гріха таїти, ти доволі привабливий, але це не означає, що в мене є до тебе якісь почуття, Жданов.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍