Читати книгу - "Тінь серед світла, Деріка Лонг"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Я готова довіритися тобі, Мирославе, але… — її голос злегка здригнувся, і вона не могла одразу завершити думку.
— Я розумію, що ти хвилюєшся. І я теж переживаю. Але я обіцяю, що буду тут для тебе, і ніщо не забере нас одне від одного. Я домовився з своїм конкурентом, і тепер мені не потрібно боятися, що він втрутиться в наше життя.
Він сказав це так впевнено, що Оксана відчула легке полегшення. Мирослав ніколи раніше не був таким відкритим, і це вражало. Вона все більше розуміла, що він змінився, що став більш відкритим, більш чесним з собою і з нею.
— Ти зробив все, щоб захистити нас, — промовила вона з посмішкою. — Я дуже тобі вдячна за це.
Вони сиділи ще деякий час, пивши шампанське, насолоджуючись тишею. Потім Мирослав, піднявшись, узяв її за руку і повів через великий зал. Вони пройшли до дверей, що вели на балкон. Літнє повітря принесло свіжість і запах квітів.
— Я хочу, щоб ти побачила все, що я побудував. — Мирослав озирнувся і посміхнувся. — Тут ти знайдеш спокій, і ми будемо разом.
Оксана дивилася на нього і відчувала, як її серце наповнюється теплом. Вона була тут, з ним, в цьому великому просторому будинку, де кожен куток розповідав про нього і про те, як він працював, щоб створити це все. І тепер це належало їм двом.
— Мені це все подобається. Все навколо виглядає так, ніби я опинилася в казці. — Вона мимоволі засміялася, почувши свої слова.
Мирослав обняв її за плечі.
— Це наш спільний початок, Оксано. Ти — частина цього життя. Я хочу, щоб ми створювали цей світ разом.
Вона кивнула, і знову їхні погляди зійшлися. Оксана відчула, що нарешті знайшла своє місце в житті. Тепер вона мала Мирослава, і їхній шлях був попереду, і цей шлях обіцяв бути спільним.
Вони зайшли в спальню, де приглушене світло створювало ніжну атмосферу. Мирослав, притягнувши її до себе, цілував ніжно її чоло, а потім його губи знайли її, і їхня пристрасна поцілункова гра розпочалася.
Це був той момент, коли не потрібно було слів, бо всі емоції були виражені через дії та погляди. Тепер вони стали частиною одне одного, і це почуття було для них найкращим.
— Я люблю тебе, — прошепотів Мирослав, його голос був ніжним і щирим.
Оксана відчула, як її серце сповнюється теплом. Вона посміхнулася йому у відповідь.
— І я тебе люблю, Мирославе.
Це був їхній момент. Момент, коли серце знаходить свою другу половинку. Момент, коли два серця б’ються разом, не знаючи перешкод.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тінь серед світла, Деріка Лонг», після закриття браузера.