Читати книжки он-лайн » Наукова фантастика » Клуб підбитого катафалка, Кайла Броді-Тернер

Читати книгу - "Клуб підбитого катафалка, Кайла Броді-Тернер"

21
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 38 39 40 ... 104
Перейти на сторінку:

–Берні!– схвильовано крикнула вчителька.– Що з твоїм лицем?

–Я спіткнувся, коли мив руки і вдарився за обідок раковини.– похмуро повідомив він.

Аарон уважно поглянув на набряклий слід довкола ока друга, який ще не встиг посиніти, але до кінця уроку точно встигне. Це явно удар, і Аарону не треба було довго думати, щоб зрозуміти, хто його завдав.

–Як це сталось?–шепнув він.

–Він наздогнав мене і вгатив.– знизав плечима Берні, передавши наплічник Аарону.

–Вибач.– зітхнув Аарон.

–Ти не виден, що він кінчений.

–Але це через мене нас помітили. І через мою сестру…

–Патриша має паршивий смак, але вона теж не винна, що він кінчений. Забий.

Решта уроку пройшла без особливих пригод. В коридорі, між уроками було не проштовхнутись, Аарон  і Берні йшли поруч, заняття проходило в іншому корпусі, тож доводилось протискуватись крізь високих і кремезних старшокласників. На відміну від Берні, Аарон вмів приховати страх. Його обличчя здавалось суворим(наскільки це можливо для дванадцятирічної дитини) і доволі серйозним.

–Ридає в туалеті, ти прикинь.– донеслось збоку до Аарона.–Хто б міг подумати, що Харт така хвойда!

–Еге ж, віддатись Річардсону під трибунами…Сподіваюсь вони застереглися.

–Отож! Мінді Гопс досі лікується після нього. Серйозно, чим вона думала?

–Та хіба не ясно чим?

Дівчата зареготали.

–Ну, на правду Річарсон красень.

–Так, красень, але такий виродок…

–Точно. Слухай, я купила таку кофтинку, ти просто закохаєшся! Вдягну сьогодні на вечірку. А ти в чому підеш?

Все, що було потрібно Аарону, він уже почув. Смикнувши Берні за наплічник він, не збавляючи кроку завернув направо, заходячи прямо до жіночої вбиральні.

–Ти куди? – спитав Берні.–Це жіночий туалет.

–Знаю. Стій на шухері.– Аарон стукав у кожну кабінку. З останньої доснеслось:

–Ідіть геть!

–Це я.

–Якого…–двері відчинились, на порозі стояла заплакана Патриша, Аарон на мить замислився, що сестра і справді гарна. Її мати тендітна біла жінка з рівним чорнявим волоссям і блакитними очима, а їх з Аароном батько м’язистий чоловік зі гладенькою шкірою глибокого шоколадного відтінку. Патриша взяла потроху від обох батьків. Вона була смаглявою, з курчавим волоссям, яке вона сама пофарбувала у платиновий, бо захотіла. Тендітна, як мама, проте висока і з розвинутою мускулатурою, хоча і не займалась спортом. В неї були татові очі, зелені, як у нього. І як у Аарона. І хоч зараз вона була заплакана, її ніс був червоним, а  губи набрякли, вона все одно була гарна. Хоч і сердила Аарона до нестями.

–Що ти тут забув?

–Чув плітки.– склав руки на грудях він.

–Трясця.– вона сперлась на кабінку.

–В мене є ідея.

–Ні-ні. Жодних ідей. Виходь звідси і шуруй на урок. Не влізай у це, чув?

–Знаєш…Я радий, що ти з ним не…

–Йди вже!

–Аароне…– позвав Берні.

Патриша кинула погляд на хлопця.

–Господи, що в тебе з писком?

–Вгадай.– скривився він.

–От падло!– звела брови на переніссі стурбована Патриша.

–Тому в мене і є ідея.– знову заговорив Аарон.

–Забудь про неї. Хочеш, щоб і тобі мордяку розфарбували?

–Я його не боюсь.

–А варто. Він відбитий.

–І це не завадило тобі з ним…

–Так, дякую, що нагадав!– роздратовано кинула вона, сльози блиснули в очах.– А тепер пішов геть звідси.

Вони залишили вбиральну. Берні мовчки дивився на друга, а тоді наблизився для нього і спитав:

–То який план?

Аарон самовдоволено всміхнувся. Якщо у когось з вас досі було питання, як хлопчина такої вдачі, як Аарон міг подружитись із тихим Берні – от вам і відповідь. Він завжди бачив і чув більше, ніж показував і був готовий піти на будь-яку авантюру, якщо її автором був Аарон.

Вони повернулись до коридора, Берні тупцював за Аароном, хлопчик не сповільнювався. Спинившись нарешті біля дівчини, яку всі знали як страшенну пліткарку, він прочистив горло:

–Агов, Мінді?– Аарон постукав дівчину по руці, та швидко обернулась і опустила очі до рівня хлопчика.

–Ем…Привіт. – вона спершу нахмурилась, а тоді всміхнулась.– А ти хто?

–Та не важливо. Чув, що твій колишній домагався до Патриші Харт і отримав по яйцям, ти щось знаєш про це?

–Та ні, вона з ним кувиркалась під трибунами на великій перерві.

–Ага, так. Якщо Ґреґ з кимось і кувиркався, то з її ногою.– вліз Берні, так як вони і домовились кілька хвилин тому.

1 ... 38 39 40 ... 104
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Клуб підбитого катафалка, Кайла Броді-Тернер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Клуб підбитого катафалка, Кайла Броді-Тернер"