Читати книгу - "У що повіриш ти?, Сафі Байс"

− Лізо! – гукнула я з балкона.

− Що, Янусь? – вона вийшла до мене. 

Це вже мені «Янусь»! І чому тільки батьки мене так назвали? Не знаю, чим мені не подобається моє ім’я, але воно дратує мене до жаху. Коли хтось надривно гукає «Ййаана!», наприклад, учителька математики (вона вміє особливо неприємно називати всіх на ім’я), мені так і хочеться вдати, що ніякої Яни я не знаю. А мене звуть зовсім інакше, просто я не пам’ятаю, як.

− Можна мені пройтися до моря? – спитала я, зазираючи у золотаво-карі очі тітки.

− Самій? – вона здивовано вигнула брову. 

Я завжди захоплювалася цим її вмінням – вигинати лише одну брову, зоставляючи іншу в абсолютному спокої.

− Самій, – кивнула я. 

– Ти знаєш, що твоя мама тебе не відпустила б? – вона сперлася на поручні балкона.

Я мовчала, подумки копаючи яму для своїх даремних сподівань.

– Але ж мама – то мама, а я вірю тобі як самій собі, – всміхнулася Ліза. – Маєш дві години, після цього я почну хвилюватися. А після двох годин і однієї хвилини почну серйозно хвилюватися.

– Дякую, – я обійняла її на радощах. 

– Будь обережною, – вона поцілувала мене в чоло.

– Звичайно! 

Поки я дійшла до пляжу, звідкись устигли налетіти хмари. З кожною хвилиною вони робилися все темнішими, і, здавалося, опускалися нижче й нижче, наче збиралися впасти мені на голову. Так, вони цілком могли це зробити – передчуття дощу зависло в повітрі. 

 Усі пляжі вже були закритими й безлюдними. Але перелізти паркан – це ж простіше простого. Далі кілька метрів шурхітливої гальки – і ось я вже крокувала  хвилерізом, наче подіумом. Взагалі-то, якщо на узбережжі були якісь охоронці, мене могли побачити і зробити суворе зауваження. Та я була впевнена, що цього не станеться. 

На хвилерізі, до якого мене так тягло, сиділа маленька дівчинка. З вигляду їй було років шість або ж сім, не більше. Вона гралася двома порцеляновими ляльками. Це виглядало дивно, але так мило. Мені захотілося підійти до неї й заговорити. Цікаво, якби я не зробила цього, моє подальше життя могло б скластися нормально?