Читати книгу - "Пригоди бухгалтера Іри, Ярина Чорна"

-Що? - і в двері зайшов кремезний чоловік,років шістдесят, зростом до двох метрів, широкоплечий, сивоволосий,  довге сиве волося було стягнуто в хвіст, сива коротка охайна борідка, вдягнутий також в дивний сарафан поверх штанів. - чому так рано?

- Не зрозуміла? - відповіла питанням на питання я.

- Пані ви зявились зарано. Ми вас  чекали років за двадцять, треба перевірити. - він швидко підійшов до Іри хватнув за ліву руку, первернув глянув на запясток - Дивно, це ви.

-Може мені хтось розказати, де я.І чому я раптом  стала пані.

- Ну що ж давайте присядемо, правди в ногах немає. Ліра організуй нам  кави.

Іра оглянулась на що її можна присісти. Кімната була досить великою, десь зо шістдесят квадратів. По одній стіні йшли великі вікна  в підлогу, за  вікном  було темно, мабуть все-таки ніч. В кінці кімнаті біля вікна стояв великий різьблений стіл, за ним великий різьблений стілець, оббитий тканиною, він мав вигляд не великого трону. Позаду стільця була саме та шафа , яку Іра   обмацувала на осліп. Шафа була насправді величезна, зі скляними дверима, а за дверима на полицях все було заствлено книгами, сувіями, і якимось ящиками. Навпроти стола в іншому боці кімнати  стояв великий диван, невеличкий столик, та  крісла навколо столика. Іра  попрямувала до дивану, вмостилася і сказала:

- Я уважно слухаю.

- Ну що ж пані Рахівниця - присів він накрісло навпроти Ірини - я, майстер Роміо, ваш особистий помічник, Ліра - наша нова помічниця  по господарству, в маєтку є ще кілька працівників, у вас буде можливість з ними познайомитися трохи пізніше, бачите зараз ніч, вони сплять. Це ваш родовий маєток Атаман,  маєток знаходиться в столиці Міжсвіття Озарисі. Так це ваш маєток, його заснував ваш прапрадід Олександр Атаман, він отримав  в подарунок від Володаря землю і збудував цей дивний дім  в найкращому районі столиці, навкруги маєтку сад , а за садом  величний ліс, за двісті років це місце стало архітектурною пам'яткою, тут часто проводять екскурсії для дітей, та й дорослим також цікаво побачити величну природу, до якої  можна доторкнутися руками маєток займає двісті гектарів, для столиці це дуже ласий шматок, якщо враховувати, що  тут майже кожен клаптик забудований. Тільки маєток Володрая більший. Ніхто незнає причини, чому така кількість землі та  за які заслуги відйшли вашому прадіду окрім мене та Володаря. А тепер щодо вас, то ми справді вас не чекали так рано, Ви мали появитися тут років за двадцять. Бо знак рахівника або рахівниці пробуджується  після земних пятдесяти років,  ви ще занадто молоді, скільки вам двадцять пять?

- Тридцять два.

-Все рівно дуже молоді для цієї роботи, тепер не розумію як вам поєднати земне життя та життя  в Міжсвітті, бо якби в в себе були пенсіонеркою, то  б могли в день трохи відпочивати, їздили б в санаторії, і ніхто б не помічав  вашу відсутність, або те що в день ви більше часу спите..

Іра  слухала, і в неї закрадалася думка, що вона зїхала з глузду, і це в неї галюцинації. Прадід, маєток, володар. Якась маячня.

- Я бачу, що ви мені не довіряєте. Хочете  побачити столицю?

А можна?Потрібно. - і він різко зірвався з місця, а Ірина за ним.

Іра швидкими кроком йшла за майстром, вона нарахували близько десяти дверей, поки йшла коридором, на стінах висіли картини, обабіч на кількох тумбах у вазах стояли живі квіти. Вони вийшли у просторий хол,  а звідти в двері, які вели на вулицю. Там було темно, як тільки вони вийшли на терасу, відразу загорілися фонарі, і так вони загорялися по ходу руху майстра. Він на ходу скинув із себе сарафан, і Іра побачила, що його одяг майже не відрізняється від звичайного одягу, можливо тканина трохи виглядає яскравіше, але не у кольорі а у якості або складі. Сірі штани нагадували джинси, але вони були на вигляд м'які, кросівки, чорна футболка. Нічого не звичайного. На лівій руці щось схоже на годинник, тільки більш обємніший, квадратний. На правій руці  браслети з білого металу.

Майстер зупинився, щось поклацав по годиннику пальцем, і перед ним наче з повітря з'явився дивний апарат, схожий на кабінку чортового колеса. Мить і в апараті з'явився прохід в середину.

Заходьте, нічого не бійтеся.

 

Іра з цікавістю зайшла в середину. Схоже на літак, як у фільмах. Чотири шкіряних крісла, розміщені по кутах, біля них не то стіл, не то тумбочка.  Іра присіла в одне з них, і воно в моменті адаптувалося під неї, сидіти було дуже зручно.

Ліра, можна швидше. - трохи роздратовано промовив майстер. Ліра вже заходила в середину.Я вже тут. Ви ж хотіли каву, а тут вже давай летіти.Каву вип'ємо в столиці. Пані Рахівниця, я зараз спробую провести для вас не велику екскурсію нічною столицею. Ви ще не раз в ній побуваєте, але перше враження запам'ятається надовго. Отже, Озарис - столиця Міжсвіття, заснована три тисячі років тому дідом нашого Володаря. В столиці проживає більше мільйона мешканців. Столиця розділено на кілька частин. Одна адміністративного напрямку - в ній знаходяться державні органи, банки, друга частина відведена під посольства дружніх країн та для проживання мешканців посольств, третя часте для проживання самих мешканців міста, а четверта для розваг. Рухатися столицею можна шатлами, схожими до цього, або поїздами. Але це ви також побачите. Все що ви побачите створено за допомогою технологій і магії. Так магії, я не оговорився. Але є нюанс, за використання магії потрібно платити податок Володарю, а за розвиток технологій платить Володар. Магія, якоюми володіємо - магія крові. Її можна застосовувати лише для себе або своїх рідних.Я не дуже це все розумію. Магія, технології. Це все якесь перемішане і не зрозуміло до чого тут я. - Іра насправді була в замішані.За допомогою магії ми продовжуємо своє життя. Скільки років мені, як ви думаєте? - запитав майстер в Іри.Я думаю років шістдесят.А Лірі?Років двадцять.Пані Рахівниця, мені сімсот десять, а Лірі двісті двадцять чотири роки.Скільки?! Але ж ви виглядаєте на...- Іра не змогла навіть словами виразити свою думку.Так, пані Рахівниця, ми всі так виглядаємо. Всі хто застосовує магію крові. І за це на нас покладено відповідні зобов'язання, які ми маємо виконувати . Все має свою плату, а тим більше можливість прожити тисячоліття. А для того щоб платити менше за магію, ми маємо розвивати різні технології, немає різниці в яких галузях. Головне, щоб ці технології приносили для Міжсвіття процвітання та успіх.Ок, до чого тут я? У вас магія, технології. Що я тут можу зробити? Яка вам від мене користь? Я не маю ніякої магії, я не знаю ніяких технологій. - Іра стискала свої пальці аж до хрустку, і вона насправді не розуміла, що від неї хочуть.А це пані саме цікаве в нашому житті. Три тисячі років тому, наші предки почали настільки часто застосовувати магію, що сталася катастрофа,  один з наших світів зник назавжди, пошуки нічого не давали. Цей світ був відомий дуже сильними магами, які її використовували на кожному кроці, всіх це забавляло, тішило. Все було побудовано на магії. Хочу сніг -йде сніг, хочу зимою , щоб цвіли дерева  - вони квіттнуть. А потім за допомогою магії вони ще й почали знищувати один одного. І був останній запис від маленького хлопчика, в якого маги вбили батьків та відібрали все, а його кинули до притулку. А він виявився найсильнішим в їхньому світі. І на запису було лише одне - хлопчик сказав, що всі вони винні в гибелі його батьків і він бажає, щоб вони ніколи не існували, щоб їх ніколи не було. Ось так через бажання мати все,  любим способом, призвело до загибелі цілого світу. І тоді Володар видав закон, який забороняє застосовувати магію до чужих людей, тільки кровні вузи, і тільки для сім'ї, Ось де можна її застосовувати, і при чому було накладено податок , який дорівнює об'єму використання магії. І це дуже дорого. А якщо ми хочемо зекономити на податку - маємо створювати нові технології, які будуть корисні для Міжсвіття, і за які Володар заплатить. А як визначити чи створено це за допомогою магії чи технології може визначити лише обраний магією Володаря Рахівник. Це звичайна людина без каплі магії, але з вродженою вадою бачити де було накладено магію. Якось так, трішки зрозуміло?Ну, таке собі. Мені потрібно це все обдумати.Так, це все потрібно переварити. А зараз екскурсія. Вперед до нічної столиці.