Читати книгу - "У що повіриш ти?, Сафі Байс"

− Цей подаруночок для мене, − підморгую йому, коли він мене відпускає. – А для вас – дещо в зелених коробочках, які я покладу у вітальні, щойно дістану їх зі своєї бездонної сумки.

Мене й Ігоря знайомлять з іншими гостями – двома одногрупниками братів та дівчиною одного з них. Той, що без дівчини, Сашко, з вигляду трохи розчарований, коли потискає Ігореві руку. Схоже, хтось обіцяв йому знайомство зі старшою сестрою.

Я так не веселилася з… Та я взагалі ніколи так не веселилася, як цього сьомого листопада. О четвертій ранку Ігор викликав для нас таксі. О четвертій двадцять ми вже були в моїй квартирі. А о четвертій двадцять п’ять я прошепотіла йому на вушко: «Загадай бажання».