Читати книгу - "Гарячий незнайомець, Аріна Вільде"

Глава 19

Я чую як голосно працює пилосос в сусідній кімнаті, поки я мию посуд. Хочеться кинути все, послати до біса, побігти до Андрія і потонути в його обіймах. А замість цього я вдаю із себе старанну домогосподарку, боячись що через безлад він може вирішити, що я не годжуся для серйозних стосунків. Що я розпещена і нездатна подбати про себе дівчина. Наївно, але після декількох тижнів проведених в розлуці я страшенно боюся сказати або зробити щось не те. Боюся навіть опинитися з ним в одному ліжку, раптом наша пристрасть і бажання охололи? Раптом я покажуся йому холодною крижинкою і колодою? Або ж він подумки почне порівнювати мене з іншою жінкою? Саме тому я дуже радію коли на моєму телефоні спрацьовує звук нагадування. Через півгодини я мушу бути в салоні.

Я відставляю в бік губку для посуду, знімаю з себе фартух і виходжу з кухні.

- Мені треба на роботу, - заглядаю у вітальню, де Андрій задумливо розглядає мої фото і дипломи в рамочках на стіні. Від одного його виду у мене збивається дихання.

- Що?

- У мене запис на три.

- Може відміниш? У мене були плани на цей день, - він підходить до мене, кладе долоні на талію і притягує до себе. Вдивляється в очі стривоженим поглядом і я розумію, що він схвильований. Теж боїться помилитися, сказати або зробити щось не те. Все-таки за ці кілька тижнів нарізно один від одного ми встигли змінитися і зробити деякі висновки. Я не зможу без цього зухвалого, нестерпного чоловіка. Він... хотілося б, щоб і він не уявляв без мене свого життя.

Мені шалено цікаво чим закінчилася історія з Анею, раз він тут. Поруч зі мною. І в якій ролі він повернувся? Коханця на одну ніч або хлопця? Але я боюся ставити це питання. Не зараз. Ще не час. Боюся почути те, що виб'є твердий ґрунт з-під моїх ніг і зруйнує хитку рівновагу.

- Не можу нічого скасувати, у клієнтки весільна фотосесія, - видихаю я, відчуваючи як повільно по всьому тілу розходиться збудження від близькості чоловіка і концентрується внизу живота. Моє тіло горить, плавиться і жадає підкоритися Андрію. Чекає, коли його приголублять і доведуть до піку насолоди.

- Тоді візьми з собою необхідні речі на дня два, поїмо декуди. Адже ти зможеш взяти вихідні? Все-таки ти сама собі начальник, - з надією питає Андрій і моя брова піднімається вгору.

- Декуди –це  куди?

- Секрет. Але, сподіваюся, тобі сподобається.

- Гаразд, тоді я піду? – не знаю навіщо питаю у нього дозвіл, але в наступну мить опиняюся затиснутою між чоловіком і стіною. Його губи знаходять мої, руки пробираються під  пояс штанів, намацуючи чутливу точку між моїх ніжок.

- Хочу тебе неймовірно, насилу стримуюся.

- Це ти був ініціатором безглуздого прибирання, ми б уже встигли показати один одному як нудьгували, і не один раз, - з моїх губ зривається стогін задоволення, коли його пальці розсовують складочки, проштовхуючись всередину, розмазують зрадницьку вологу в обіцянці більшого, а потім Андрій в  одну мить відсторонюється від мене і поправляє мій одяг.  Я жалібно стогону, закликаючи продовжити пестощі, на що він лише хитро посміхається:

- Час, Настя, ти, здається, запізнюєшся.

- Чорт, точно, а що брати з собою?  - викрикую з вбиральні, швидко змінюючи домашній одяг на теплий светр і джинси.

- Швидше за все тобі взагалі нічого не знадобитися, - багатообіцяюче вимовляє Андрій і я все ж вирішую почекати з розпитуваннями про Аню, щоб не зіпсувати момент і насолодитися ним сповна.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍