Читати книгу - "Втекти від долі, Дана Лонг"

– А це і є та сама Реґіна, – фиркаю я.

– Ти дивись, як вчепилася йому в руку. Ще б зверху застрибнула на нього, – невдоволено хитає головою подруга.

Я вимикаю телефон і відкладаю його вбік.

– Гаразд, досить. Він, мабуть, хоче, щоб я почала ревнувати. Інакше, навіщо мені надсилати світлини, де він зі своєю коханкою, нехай і колишньою.

Еля дивиться на мене зі співчуттям, але нічого не відповідає.

 

***

Увечері Міша заїжджає на машині за Елею. Дорогою додому вона розповідає чоловікові про те, що сьогодні трапилося з Ланою, як вона ледь не потрапила під машину, і, найімовірніше, її хотіла вбити колишня коханка Влада.

Він слухає уважно, періодично кидаючи похмурий погляд на дружину.

– Ось так. А перед цим вона приходила до Лани і погрожувала розправою, якщо вона не припинить спілкування з Владом. Я думаю, потрібно постежити за цією Реґіною, поки вона ще чогось не викинула. Дімка щодня в садочку, тож у мене є трохи вільного часу.

– Не здумай лізти в цю каламутну історію, – Міша сердито дивиться на дружину.

– Ти не розумієш, коханий. Вона ж божевільна, невідомо що ще придумає, щоб нашкодити Лані, – не заспокоюється Еля.

– От нехай твоя Лана йде в поліцію, якщо їй погрожують. А ти не смій туди лізти. Зрозуміла? – Міша починає гніватися. – Ще не вистачало, щоб із тобою щось сталося. Ти про Дімку подумала? І взагалі, у Лани є чоловік. Він що, не може захистити її?

– Лана не хоче нічого говорити Владу, ну, там не все так просто...

– Дитсадок якийсь, – цокає невдоволено Міша. – Загалом, ти мене почула? Не лізь туди!

– Добре, – Еля незадоволено надуває губи і відвертається до вікна.

 

***

Після того, як Еля пішла, я прибираю на кухні, приймаю ванну, вдягаю свою улюблену піжаму і, забравшись під ковдру, вирішую зателефонувати Владу. Я дуже сумую за ним і не хочу більше безглуздо втрачати час. Тим більше після того, що сталося сьогодні.

– Алло, – він відповідає миттєво, наче сидів із телефоном у руці.

– Привіт, – я намагаюся говорити впевнено, щоб він не чув, як тремтить від хвилювання голос.

– Здрастуй, Лано. Радий чути тебе. Несподівано, що ти подзвонила.

– Хотіла дізнатися, як у тебе справи, як там Данечка?

– Данька ніяк не награється твоїм подарунком. Цілий день від нього не відходить. Такий задоволений. А я... думаю про тебе весь день, – він втомлено видихає.

Я помічаю, що у нього якийсь напружений голос.

– У тебе все гаразд?

– Так, усе нормально, просто день сьогодні видався важкий.

– Я тут подумала, може на наступних вихідних сходимо кудись утрьох? Як ти на це дивишся?

– Я із задоволенням, люба. Підемо, куди захочеш. Думаю, Данька теж буде радий.

– Чудово, тоді я зателефоную ще на тижні, і домовимося про час.

– Добре, як скажеш.

– Тоді на добраніч.

– На добраніч. Дзвони в будь-який час, я завжди радий тебе чути.

– Бувай, – я першою вимикаю телефон.

Зустріч із Владом розділила моє життя на до і після. І хоч у мене були до нього стосунки, але тільки зустрівши Влада, я наче прокинулася після довгого сну і почала жити. І справа тут не тільки в чудовому сексі. Я хочу дихати цим чоловіком, займатися з ним коханням, гладити його волосся, коли він спить, готувати разом сніданки. Стільки різних хочу, але думаю, що у нас двох це взаємно.

Наші стосунки з ним закрутилися немов вихор. Чи могла я уявити тоді, під час нашої першої зустрічі в парку, що цей чоловік стане для мене настільки близьким і дорогим. Близький не тільки тілом. Тут усе набагато складніше і глибше.

Перш ніж заснути, я ще довго обмірковую і уявляю наші майбутні спільні вихідні.