Читати книгу - "Літератор, Тарас Мельник"

За кілька днів після початку атаки Владислава Левицька видалила свій роман і не заходила на портал. Марина негайно скористалася цим і відправила крадений роман на підтвердження авторського права та престижний конкурс. Вона вже й не сумнівалася, що невідома нікому у світі авторка не зможе комусь довести, що «Море у долонях» належить їй. Марина вивчила твір до найменших дрібниць і могла відповісти на будь-які запитання про нього.

Минули кілька місяців, за які Марина сто разів перечитала викрадений роман. Вона почала боятися, що авторка зможе якось довести крадіжку, і тоді їй не світить більше ніколи займатися літературою. Щоб заспокоїтися, Марина годинами рилася інтернетом, розшукуючи Владиславу Левицьку. Нічого не вдавалося знайти, доки пошукова система не видала одну непримітну статтю.

У статті повідомлялося, що в одному з районів Дніпра наклала на себе руки молода жінка з ім’ям Владислава Левицька. Перейшовши за посиланням, Марина до смерті налякалася. З похмурого фото на неї дивилася авторка «Моря у долонях». Почалися безсонні ночі та постійний страх викриття. Інші не знали про те, що сталося з Левицькою, тому поводилися органічно.

Минав час, дні та ночі здавалися одноманітними. Нічого не писалося, аж доки з конкурсу не прийшло повідомлення, що роман Марини Хмельницької визнаний найкращим українським романом року. Приїхали кілька журналістів і почали фотографувати та записувати інтерв’ю. Сталося те, що відбувається найчастіше – слава змусила злодійку забути про скоєне і солодко заснути.

— Ви самі підписали собі смертний вирок! — сказав Стеценко, вислухавши зізнання молодої авторки у скоєному. — Доведення до самогубства – такий же самий злочин, як і убивство.

Він піднявся з-за столу і показав напарниці рукою на вихід. Розчулена та налякана Марина Хмельницька залишилася сидіти на своєму місці, маючи бажання провалитися під землю від сорому та страху. Вбивця помстився вже трьом винним у смерті Владислави Левицької. Для головної винуватиці він мусив підготувати найгірший спосіб загинути.

Марині на думку спадав лише один сюжет із власних творів. Якось вона описала катування та вбивство, але не думала, що колись боятиметься повторити долю власної героїні.