Читати книгу - "Слова на вітер, Анні Ксандр, Софія Вітерець"

– Фух, баклане. А я вже думав, що ми тебе втратили, – слова Кульбабки, що посміхався на всі тридцять два, долинали ніби крізь товщу води. 

– А коли побачив, що ні – вирішив підсобити трішки? – спльовуючи воду, якої тепер точно наковтався, подався геть, відфутболивши якийсь незрозумілий предмет. 

Хоч як не хотілося, але все ж чомусь нагнувся перевірити, що ж це. От інтуїція мене точно вкотре не підвела, бо це була наша фіолетова капсулка. 

– “Клуб несподіваних обставин”, – прочитав одразу фразу, що знаходилася там. – Хто взагалі придумував цю маячню?