Читати книгу - "Полонянка вовчої зграї, Марина Сніжна"

– Зрозуміло, – Видан зробив широкий жест рукою. – Я віддам розпорядження не перешкоджати їм.

– З вашого дозволу, я теж візьму участь у пошуках, – не чекаючи цього самого дозволу, вампір підвівся і рушив до дверей.

Від ще одного прояву непомірного нахабства гостя Видан ледь не заскреготав зубами. Один бог знає, чого йому варто було залишитися на місці і не кинутися слідом, щоб простежити, куди піде вампір. Але Видан дурнем не був. Ці істоти помічають найменші дрібниці і можуть робити з цього правильні висновки. Найменша затримка його дихання підкаже вампірові, куди йти. Нехай спробує знайти сам!