Читати книгу - "Археологiя. Дитяча енциклопедія"

зовсім непоказні дешеві труни відверто свідчили про те, що це були єдині прощальні дарунки, які могли собі дозволити родичі небіжчиків. Багатих і вельможних ховали зовсім інакше. Для того щоб їхні душі щасливо улаштувалися в потойбічному світі, вони мали бути забезпечені багатими дарунками. Як і попередні покоління, невтішні спадкоємці заповнювали місця вічного спокою своїх родичів усілякими предметами розкоші: бронзовим і лакованим посудом, їжею і напоями, дорогими меблями, одягом, дзеркалами і косметикою, офіційними печатками, законодавчими актами і книгами, написаними на шовку чи на бамбукових пластинах. Із часом мінявся набір речей, що їх ховали з небіжчиком. Замість дорогих речей – деякі родини просто розорялися на похорон, забезпечуючи загробне життя своїх родичів, – в епоху династії Хань починає зростати кількість невеликих керамічних скульптур, точних копій будинків, ферм і маєтків з маленькими фігурками людей і тварин, що населяли їх. Барвисті ілюстрації життя в епоху Хань дійшли до наших днів зображеними на цеглинах, плитках, на одвірках і опорних колонах гробниць. У деяких склепах настінні розписи прикрашали інтер’єр зображеннями того, що було при житті знайомим і близьким небіжчику. Майстри тієї епохи прагнули відтворити навіть найбуденніші елементи повсякденного життя. Отож перед пильним поглядом наших сучасників постали принци у палацах, воїни в дозорі, ремісники в майстернях, селяни в полі, свійська птиця, що їх годують слуги, і свині, що бабраються у багні. Стараннями художників і особливо увагою суспільства до культу вшанування предків кістки письмової історії вкрила плоть наочних образів і свідчень – відчинилося вікно в бурхливий світ епохи династії Хань.

Матеріал, з якого в епоху Чжоу виготовлялася більшість прикрас, був нефрит. Обробка його вимагала тривалої напруженої праці.

На виготовлення одного з нефритових саванів, відповідно до сучасних розрахунків, майстри витратили десять років напруженої роботи.

Глиняна модель будинку з гробниці епохи Хань

Археологи, що проводили розкопки в Чаньані із 50-х до 70-х років ХХ століття, знайшли безліч форм для виготовлення монет, що засвідчує не лише те, що грошовий обіг уже впевнено посів своє місце в епоху Ранньої Хань, але також і те, що металеві знаки, які правили за еквівалент при обміні, виготовлялися поблизу торгових центрів, звідкіля вони починали свою подорож з рук у руки.

Китайці називали нефрит – «ю», тобто дорогоцінний, шляхетний, чистий. Це був нефрит із Середньої Азії —білий, з червоними та бурими відтінками. Вважалося, що нефрит захищає тіло небіжчика від тліну, тому його використовували в похованнях уже з V століття до н.е.

Для тих щасливців, скрині яких ломилися від цих ознак багатства, життя було майже нескінченною низкою задоволень. Могили багатих, розкопані сучасними археологами, дають вичерпні свідчення того, що життя владоможців було сповнене розваг і втіх: глиняні артисти показують фокуси, скакають, б’ють у барабани, виконують акробатичні номери і танцюють під беззвучний акомпанемент мініатюрного оркестру, що складається із сопілок, дзвіночків і цитр. Один настінний малюнок показує до найменших подробиць обстановку кухні, де кухарі готують безліч різних вишуканих страв для майбутнього бенкету. У прекрасно створених моделях немов відчувається духмяне повітря чудових парків і садів, із густими чагарниками і пишними квітами, зі ставками, у яких плавають барвисті коропи, зі співучими птахами і скрадливими дикими тваринами.

Розкопки в столицях династії Хань, до яких додалися моделі будинків, знайдені в похованнях, допомогли сучасним ученим за фрагментами відтворити вигляд давнього міста. Палаци, що височіли над міськими брамами з вежами, були побудовані з дерева, їхні стіни поштукатурені і пофарбовані білою або червоною фарбою. Серед руїн палаців археологи знаходили уламки заокругленої черепиці, що покривала дахи. Деякі, очевидно, покривали карнизи дахів, бо карниз із декоративною метою завершувався вигнутою лінією. Ці знахідки разом із глиняними скульптурами і настінними малюнками в гробницях кинули світло на те, чим займалися їхні хазяї. Зображення і написи на деяких із знахідок позначені простотою форми і змісту, наприклад малюнок хмари, інші містять прохання про вічне щастя, а то і заяви напівполітичного характеру. «Небо привело іноплемінних до покірності», – написано на одній такій черепиці, знайденій неподалік неспокійного північного кордону, на іншій – попередження будь-якому агресору: «Усі чужоземці, здавайтеся!»

Глиняна модель човна з гробниці ІІ ст. до н. е.

Багаті і знатні жили у просторих будинках, оточених двором і альтанками з галереями. Усередині будинків були меблі з дерева, пишно прикрашені різьбленням, підлога була вкрита вовняними килимами чи плетеними циновками. Щоб сховати своє приватне життя, мешканці перегороджували кімнати ширмами. Ці будинки вже давно зникли, але затишний світ цих осель продовжував існувати для померлих у стінах гробниць.

У 70-х роках археологи досліджували три гробниці в Мавандуї, містечку, розташованому неподалік міста Чаньша у провінції Хунань. Гробниці належали князю Даю, що помер близько 186 року до н. е., його дружині, княгині і їхньому сину. Гробниця князя була значною мірою пошкоджена водою, але дві інші гробниці залишилися цілими і дали можливість глибоко заглянути у світ епохи Хань. Мати й син пережили князя на вісімнадцять років і померли обоє протягом кількох місяців. Разом з ними у землі було поховано безліч предметів повсякдення. У гробниці княгині вони збереглися майже повністю.

Жінка з минулого

Її звали Сінь, вона була княгинею Дай і жила в часи миру та процвітання. Її чоловік, князь Лі Цан, був прем’єр-міністром держави Чаньші. Він надбав величезні статки, але його дружина жила легким і безтурботним життям і померла у віці п’ятдесяти років. Родина забезпечила їй таке саме безтурботне життя в потойбіччі. Гробниця Сінь була заповнена їжею, одягом, косметичними засобами, дорогоцінним лаковим посудом і величезною кількістю шовкових тканин. З дерева були вирізьблені фігури 162 музикантів та слуг і поховані разом з княгинею, щоб слугувати своїй господині.

Гробниці княгині Дін

Понад 2100 років пролежала княгиня в землі під пагорбом Мавандуй – Пагорбом принца Ма (помилково вважалося, що під ним поховано монарха Х ст.). У 1972 році на цьому місці вирішено було побудувати лікарню. Під час попередніх робіт і виявили поховання родини Дай: Лі Цаня,