Читати книгу - "Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер"

–Я не...– почала вона.

–Стій, де стоїш.– наказала королева, її обличчя виражало гнів, підборіддя затремтіло.

–Ні. Ельго!– Оматей вийшов вперед.

–Татку...

–Не підходь до неї.– втримала чоловіка за рукав Аделайн.

Ельга глянула на матір, вона намагалась здаватись суворою і впевненою, однак очі її набилась сліз, а сама вона здавалась розбитою.

–Мамо...–прошепотіла Ельга.

–Ні.– заперечила королева.–Ти небезпечна.

–Мамо, не кажи так!– заперечив Ельгорт.

 Ельга різко розвернулася, побігши до дверей палацу.

–Ельго.– благав граф. – Не йди... давай, поговоримо.

–Ні, Джиме. – відрізала вона.– Мені потрібно... – вона кинула погляд на сім'ю.– Вибачте.

Ельга розвернулася і, піднявши сукню, побігла. Айларіан, гарчачи кинувся за нею, тупочучи масивними лапами, він поспішав за господинею.

–Ельго, стій! –крикнув король, але Ельга не могла.

–Нащо ти так!– кричав Ельгорт, глянувши на маму.–Ти занадто сувора!

–Ви не мали бути магами! Це покарання богів!

Ельгорт пирхнув.

–Коли ти навчишся приймати своїх дітей – їх уже не буде поруч, мамо.

–Куди ти йдеш? Стій, негайно!

–Ні, я піду до дочки.– сказав Оматей.–Маю перепросити за реакцію її матері.

–Перепросити?– розсердилась королева.–Вона ледь не вбила нас!

–Дозвольте я поговорю з нею?– спитав граф.

–Слухай, ти взагалі не лізь у сімейні справи, Земський. Ти тут зайвий, тобі вже час.– сердито мовив Ельгорт.–Я піду до сестри. Мені вона шкоди не завдасть. Я її не боюсь, на відміну від матері.

Ельга побігла в ліс, що стояв за їхнім палацом. Варто було їй ступити на нього, як земля вкрилася кригою, іней поповз по деревам, зжепивши свої пута на гілках.

–Що це?– прошепотіла вона, схлипнувши.– Що зі мною таке?

Айларіан зупинився поруч, потершись об її лікоть.

–Відійди, я можу тебе поранити.

–Сестро?

–Не підходь, Ельгорте. Бо й тобі заподію шкоду.

Ельгорт подивився на сестру з обуренням. Він підійшов до неї і міцно обійняв.

–Я – чудовисько. Я навіть контролювати це не можу. Що це? Чим я хвора?

–Ти не хвора. Це – дар.

–Дар? Хотів би ти такий дар?

Ельгорт опустив очі.

–Справді? – здивувалася Ельга.

–Я просто не хочу бути звичайним.–знизав плечима він.

Ельга здивовано втупилася на нього.

–Ельгорте, що ти. – вона похитала головою. – Ти не можеш бути звичайним. Тільки не для мене.

–Я хочу мати силу, щоб захистити тебе.

–Цей клятий дар мене захищає. Якби я могла керувати ним...

Ельгорт міцно стиснув щелепи. Йому хотілося мати свій дар, адже ріс він на казках про чарівників. Коли його двійнятко отримала дар, чари були так близько до нього і не торкнулися. Це його ранило, звісно, він переживав за сестру, але водночас хотів зараз переживати те саме, що й вона. Айларіан тихо гарчав, тершись великим вологим носом то за руку Ельгорта, то за руку Ельги.

–Ельгорте? – запитала насупившись Ельга, дивлячись на всі боки.

–Що? – засмучено запитав він.

–Це ти робиш? – не розуміючи, озиралася вона.

–Роблю що?

–Сніг.

Він підняв очі, землю вкривав тонкий шар снігу, над їхніми головами кружляли пухнасті сніжинки.

–Це не ти? – не зрозумів він.

–Я, схоже, що створюю лід, а не сніг.

–Але... – Ельгорт продовжував дивитися на сніжинки, що кружляли над їхніми головами.

–Накажи йому зупинитися. – порадила Ельга.

–Наказую...– прошепотів він.

–Не так. Про себе.– сказала Ельга.

Ельгорт заплющив очі і сніг припинив опускатися з неба. Він посміхнувся, адже так хотів володіти даром, що навіть подумати не міг, що йому вдасться.

–Виходить я теж...– не повірив він.

–Так, але не кажи мамі. Вона, вочевидь не вірить у нас.– вколола Ельга і відвела погляд.

– Ельга...– зітхнув він.

– Ти бачив, як вона дивилася на мене? – дивувалася вона. – Ніби я вбивця.

– Це не так.

– Вона боїться мене! – крикнула Ельга, і дерева навколо вкрилися льодом. Відлуння від крижаної фортеці навколо них викарбувало її крик.

– Я не боюся.– відповів Ельгорт.

Він міцно обійняв сестру і вона опустила голову йому на плече. Простоявши в лісі ще кілька миттєвостей, вони повільно попрямували назад до палацу. Граф не зводив очей з Ельги, вона похитала головою, дивлячись на нього.