Читати книгу - "Слова на вітер, Анні Ксандр, Софія Вітерець"

Пройшовши терасу, я поквапився всередину, але зустрівся на мить поглядом з Айлін, яка йшла до свого любчика. От взялась же на мою голову! Ігноруючи навіть Мехмета, я піднявся у номер. Одразу ж скинув мокре взуття й мокрий одяг. Став під холоднющий душ, аби напруга цього дурнуватого дня кудись поділась. Втім, натхнення писати взагалі не було. Малий забагато брав на себе і питання часу, коли він пробовкнеться про кульбабку та мить слабкості в літаку. Хіба, що я превентивно змушу його геть забути про все це.