Читати книгу - "Без зобов'язань, Аріна Вільде"

Глава 19.3

Прелюдій від Даміра більше немає. Він розмазує вологу по моїх складках, різко входить на всю довжину. З мого рота виривається гучний стогін. Дамір завмирає, навалюється на мене, однією долонею впирається в стільницю, щоб утримати рівновагу, друга ж лягає на мої груди.

- Чорт, як добре в тобі, кошеня, - він обсипає поцілунками мою шию, поки повільно рухається всередині. Грає із сосками, стискає до болю. Але цей біль надто приємний, він приносить нові відчуття, змушує відчувати все  гостріше.

Я вся розчиняюсь у ньому. Аромат чоловічого тіла огортає мене, стає до неможливості спекотно. І тепер уже все одно побачить нас хтось через вікно чи ні.

Я піднімаю руку, завожу її за голову, щоб вчепитися в шию чоловіка. Кілька разів дряпаю його, зовсім не контролюючи себе. Він же у відповідь боляче прикушує ніжну шкіру на моїй шиї, збільшуючи темп.

Все відбувається швидко, ніби ми боїмося, що м'ясо на столі охолоне і стане несмачним. Але від темпу анітрохи не залежать відчуття. Все дуже дико, первісно, ​​на межі. Навіть приємніше ніж минулого разу. А від усвідомлення того, що нас можуть застати у такій позі, всі почуття загострюються.

Ми кінчаємо майже одночасно. Спочатку я скрикую і завмираю, а потім Дамір ледве встигає вийти з мене. Відчуваю, як по сідницях стікає його тепле сім'я, він дихає голосно та важко.

Я долонями упираюся в стільницю і намагаюся привести себе до тями. Перез очима зірки танцюють, у вухах не спадає дзвін. Я клпаю кілька разів, відчуваю як биття серця сповільнюється.

Чорт, я на гінеколога-акушера навчаюсь, знаю все про види контрацепції, але про свій захист ні краплі не дбаю. Ця думка приходить раптово, але всього на мить, тому що наступної секунди мене вже розвертають і впиваються в губи жорстким поцілунком.

- Ти залишишся на ніч? - Голос Даміра звучить хрипко, його зіниці розширені, займають майже всю райдужку.

- Так, - насилу видавлюю з себе. Стою поряд з ним з опущеними штанами, дупою впираюся в холодний граніт краю стільниці.

Дамір перебирає пальцями моє волосся, дивиться дивним нечитаним поглядом. Я б все віддала, щоб знати, про що він думає в цю хвилину.

- Не хочу тебе з дому свого випускати. Чомусь душу гріє той факт, що ти тут. Така солодка, спокуслива, гаряча, чекаєш на мене в ліжку.

- Це схоже на романтику, Даміре, - дражню його і помічаю як куточки губ чоловіки піднімаються в посмішці.

- Це просто бажання володіти жінкою, кошеня, - він клацає мене по носі, потім він поправляє свій одяг, я ж шукаю серветки щоб витертися і привести себе до ладу.

Дамір бере тарілку з м'ясом і ми займаємося тим, навіщо приїхали. Щоправда замість сервірованого столу перебираємось на диван, вибираємо фільм із цьогорічних новинок і в обнімку насолоджуємося соковитим м'ясом, гарною акторською грою та поцілунками у перервах.

Вже пізніше, коли на годиннику давно за північ, а ми лежимо на зім'ятих простирадлах, намагаючись віддихатися, і розглядаємо один одного, я раптово цікавлюся:

- То звідки в тебе цей шрам? У молодості хуліганом був? - я ніжно провожу пальчиками по грубій шкірі на його обличчі.

Дамір напружується. Губи його перетворюються на тонку лінію. Здається, спогади про минуле йому не подобаються. Я раптом шкодую, що піддалася пориву і вирішила торкнутися цієї теми.

Дамір клацає вимикачем, занурюючи кімнату в темряву.

- Спи, Авроро. Завтра рано вставати.

Притягує мене до себе ближче, обвиває міцними руками та засинає. Я ж мучаюся залишок ночі, заснути не виходить. Все ж таки  я для нього не так вже й багато значу, якщо він не хоче ділитися зі мною ніякими подробицями свого життя. Я навіть уявлення не маю яке у нього прізвище…

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍