Читати книгу - "Випадковий свідок, Мерайя Д Рок"

                - Він і досі Джейк Доу. – важко повідомила Дебора. – Але є збіг. З вірогідністю майже сто відсотків цей чоловік – батько дитини Аннет Мейнсфілд.

                ***

                Сара Монінг сиділа за столом в кімнаті для допитів. Пряма спина, розслаблені плечі, відсторонений погляд. Вона дивилася кудись в стіну, ігноруючи своє відображення в дзеркалі, що займало усю стіну кімнати.

                Джим відвів погляд від мовчазної жінки, що терпляче чекала на допит, і тихо запитав, схилившись майже до вуха Коліна Сміта:

                - Вона надто спокійна, ніби й не підозрює, що за нею спостерігають…

                - Нажаль, мій любий стажере, – голосом Шерлока Голмса, який він і не подумав стишити, відповів Колін, – Завдяки усім цим серіалам про слідчих підозрювані знають, що ми дивимося на них крізь те дзеркало.

                - Це точно. – погодився Джим. – Дивно… А… Але, коли підозрювані знають, то чому б не змінити дизайн кімнат для допиту. Не знаю, дзеркало прибрати і замінити на камеру, тим більше, що вона там і так є...

                - Задорого! – відрізав Малкольм, що саме зайшов до крихітної кімнатки, що межувала з кімнатою для допитів, будучи розділеною лише дзеркальним вікном. – Платники податків влаштують істерику. Та й дзеркало така штука, що сильно відволікає підозрюваного. Проти волі він чи вона починає поглядати на своє відображення. Оцінювати, як виглядає збоку, коли бреше, і тим самим невербально сигналізує, що людина говорить не зовсім правду…

                Джим з подивом поглянув на детектива, але промовчав. Зате кивнув оператор, що записував усе, що відбувалося всередині «акваріуму».

                - І що наша брехунка? – запитав Малкольм. – Так і сидить? Води чи в туалет просила?

                - Вся така відсторонена, що навіть не зреагувала, коли Джим заходив до неї. – гмикнув Колін. – Бачите пляшку води? Як Джиммі її поставив – так вона і стоїть.

                - Схоже, вона – міцний горішок. – задумливо промовив Джим, а потім насторожено поглянув на Малкольма і Коліна, ніби оцінюючи, як його репліку сприймуть його новоявлені колеги.

                - І не таких горішків кололи. – відрубав Малкольм і рішуче вийшов з кімнати. – Спробую попресувати її.

                - Успіху, босе! – гукнув йому в спину Колін, а потім поглянув на Джима і додав. – Зараз буде моє улюблене шоу, стажере, називається «Бос проти». Дивись і вчись, стажере, просто дивись і вчись.

                Джим припав до вікна, ігноруючи багатозначне гмикання оператора і репліку Коліна: «Попкорн не завадив би». Він був налаштований уважно спостерігати за новим для нього видом мистецтва – мистецтвом допиту.

                Між тим, Малкольм спокійно увійшов до кімнати для допиту, майже нечутно відчинивши важкі двері. Сів на стілець спиною до дзеркала, поклав на стіл, що розділяв його і Сару, стосик паперів. Уважно поглянув на жінку, що внутрішньо зіщулилась на своєму стільці, і підсунув до неї пляшку з водою.

                - Вона не отруєна, пийте сміливо.

                Сара кинула швидкий погляд на детектива, і знову втупилась в стіну. Ніби її зовсім не обходило те, що відбувалося з нею.

                Малкольм тихенько розсміявся, взяв до рук один із папірців зі свого стосу. ДЖим, що, здавалося, й не мигав, побачив з-за плеча Малкольма, що то було фото Аннет Мейнсфілд. Мертвої Аннет Мейнсфілд. Він не бачив її тіла на місці злочину, адже приєднався до справи пізніше. Фото вразило його.

                А Малкольм спокійно поклав фото на стіл, розвернувши до Сари. Потім додав до нього роздруківку висновків Дебори Тоннер, сторінку, на якій було вказано, що жертва була вагітна.

                Проти своєї волі, Сара поглянула на фото. Вона не хотіла – Джим бачив це по тому, як судомно смикнулися її плечі, як вона ковтнула слину, ніби її нудило.

                - Аннет була вагітною, Саро. – спокійно, ніби розмова була про меню святкового обіду, промовив Малкольм. – Я не запитую, я знаю, що вам було про це відомо. – Малкольм повільно дістав ще один аркуш паперу, поклав поруч із фото, не перекриваючи його. – Я лише хочу дізнатися, Саро… Як давно ви знали, що вона чекає дитину від вашого чоловіка?