Читати книгу - "Слідчій, що з порядних , Oleg Poroshok"

Розділ 48: Тиша після бурі

Світанок над новим містом

 

Сонце повільно піднімалося над містом, яке більше не боялося прокидатися. Тепер не лунали постріли, не зникали люди безслідно. Не було гучних гасел — лише спокій, праця й усмішки. Те, що Данило назвав би початком справжньої свободи.

Він ішов по площі, одягнений просто. Ніхто не кидався до нього з камерами, ніхто не шепотів за спиною. Люди дивились у вічі з повагою, не з острахом.

> — Дякуємо тобі, — сказала старенька, продаючи яблука.

— Це не мені, — відповів він. — Це вам усім, дякую!

 

Розмова з другом

 

Данило сидів на лавці з Миколою — тим, кого врятував ще в самому початку. Вони мовчали довго. Потім Микола запитав:

> — І що далі?

Данило всміхнувся:

> — Далі — жити. Без страху, без диктаторів. Робити добро — не тому, що хтось змушує, а тому, що це правильно.

 

Відхід

 

Він залишив місто, як колись прийшов. Без фанфар. Без прощань. Просто пішов туди, де ще потрібна допомога. Бо добро — не революція. Добро — це рутина, що повторюється знову й знову, кожного дня.

 

…І, можливо, зовсім поруч із тобою хтось уже зробив перший крок. А може… це будеш ти?

 

Та все почалося з Дениса — чесного, впертого слідчого, який, попри все, тримався принципів. Саме на таких, як він, тримається система, навіть коли таких одиниці. Без них вона б розсипалася, мов пісок крізь пальці. Бо, щоб щось існувало, треба додавати — правду, совість, силу духу — а не віднімати.

Денис не працював сам. Поруч із ним давно вже був Максим — колишній майстер створення комп’ютерних програм, а нині позаштатний співробітник поліції. Вони різні: один живе законом, інший — фактами. Але саме в цій відмінності й була їхня сила. Один — холодний, мов лезо. Інший — точний, мов скальпель.

 

Їх чекало багато роботи. У Києві, по всій Україні і навіть за кордоном. Протидіяти проституції, наркоторгівлі, торгівлі людьми, корупції в спорті, підпільним казино, в боях без правил... Те, що інші воліли не помічати — вони за мте бралися розслідувати. Бо хтось має це зупинити.

 

Так народжується наступна історія. Без героїв у плащах. Без суперсил. Лише з волею не здаватися. І саме з цього починається нова боротьба — тиха, вперта, справжня.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍