Читати книгу - "Пригоди бухгалтера Іри, Ярина Чорна"

Маленькі кроки до великої мрії

Іра проснулася від шуму в квартирі, Даріо не було поруч. Накинула халат та вийшла із спальні. Чоловіки виносили із квартири якісь ящики. Тут був і Яхо, і Фома, і Антоніо,  і  незнайомі їй чоловіки. Вона шукала поглядом Даріо,  а він вийшов з кухні з чашкою в руках прямо до неї.

Доброго ранку, кохана.Доброго ранку, - зашарілася Іра.Ходи в кімнату,  я тобі каву зварив.

Вони повернулися в спальню, де Даріо відразу взявся цілуватися, але Іра його зупинила:

Стоп.Ще разочок, - і знову за своє.Даріо, повна хата сторонніх.Вони мені не заважають.А мені заважають, і давай мою каву.Чого ти така злюка зранку,- кривлявся він, подаючи каву, - ваша величність, ваша кава.Ти її сам зварив?Уявляєш Володар Міжсвіття варить тобі каву.Треба у світські плітки запустити - вже Іра кривлялася. А потім відклала каву на тумбочку, притягнула його до себе і обвивши руками за шию пристрасно поцілувала - доброго ранку, коханий.

Привівши себе в порядок, за півгодини Іра була готова до поїздки. Вони вийшли на вулицю, біля під'їзду стояли три джипи та три мінівени чорного кольору із затемними вікнами, біля автівок стояло багатого військових, а поміж них вітчим, Яхо, Фома, Антоніо.

Доброго ранку всім, - привіталася Іра, - тату, а навіщо нам такий супровід?Який супровід, Іро?- запитав він.Ну як який? Цей'- показувала вона рукою на присутніх - військові, шість авто. Ми ж просто їдемо в лікарню.

Всі звернули на нею увагу, крім Яхо та Фоми. Вітчим дивився на неї великими очима:

Ти їх бачиш?А не повинна?-  Іра запитала, а Яхо почав тихенько сміятися .Їх ніхто не бачить, і їхні автомобілі також - і він з докором дивився на Яхо і Фому, який також тихо шкірився з них, - ви знали, і не сказали. Тобто ти бачиш невидимих і на тих на кого накладено магію?Бачу.Добре, поговоримо в дорозі. Прошу вас з Даріо сідайте в середній джип, я поїду з вами. А ви хлопці сідайте в третій. Рушаймо.

З Хмельницького виїхали близько дев'ятої,  дорога до Старої Ушиці пролягає через Кам'янець-Подільський, час в дорозі близько двох з половиною годин. Є час дещо вияснити в цих магів.

А ви мені нічого не хочете розказати?  - почала Іра.А що ти хочеш почути? - запитав Даріо.Ви знайомі, я це ще вчора побачила. Батьку ти хто?Іра складне питання, те ж саме я можу запитати в тебе. Іра хто ти? Як ти змогла побачити тіней? Цей загін вважається найкращим у Позасвіті та Міжсвітті, його навіть не всі маги бачать.

Іра слухала це і не вірила своїм вухам.

Даріо, це правда?Так, Іруся. Їх може побачити лише маг із восьмим рівнем магії, це магістри або майстри. А немаги взагалі не бачать і не чують.Може це знак так діє? Так, не заговорюйте мені зуби. Я вас запитала перша. Ви знайомі?

Вони мовчали , шифруються партизани. Ну нічого, вона все одно дізнається, вони ж мабуть подумки розмовляють. Вона поклала свою руку на руку Даріо, наче просто так, посміхаючись до нього, а потім відвела погляд у вікно, і підключилася до їхньої розмови.

Володарю, а ви знали, що Іра може бачити тіні?В неї багато загадок, і ця не перша і я думаю, що не остання. Я не помилився у виборі дружини, такої ніколи не зустрічав. Ерне, то я так і не зрозумів  чому ти тут і твій загін?Після закінчення вій і у Позасвіті, я і мій загін залишився без роботи, ми ж просто найманці, хоча і самі кращі воїни, я отримав дуже вигідну пропозицію від Георга. Він нам запропонував кожному по десять мільйонів легрів за охорону однієї сім'ї на Землі.І ця сім'я Іри?Так.А ти не питав, що їм загрожує або навіщо їх охороняти?Не в наших правилах ставити запитання.І скільки часу ти вже їх охороняєш?Тридцять років.І багато загроз було?Жодних, в основному багато проблем було саме з Ірою.Яких проблем?Біля неї вічно крутяться не зрозумілі люди, багато хто нав'язувався у друзі та коханці, але саме дивніше серед них дуже багато вигнанців з Міжсвіття.Яких вигнанців?Тих що викинули з Міжсвіття.А тепер я тебе не зрозумів. Ок до цього повернемося пізніше. То що з тими коханцями?Нічого, просто пояснювали, що чим далі від Іри , тим краще для них. Подруги, які мали тільки власні інтереси, також були відсіяні. Зараз у неї дві подруги, гарні та щирі дівчата.Ти ведеш себе як її батько, а не охоронець. Як ревнивий батько, який оберігає донечку.А я і відчуваю себе її батьком, я з дитинства її знаю. Вона мені як рідна дитина.А з Ноною ти як зійшовся ?Закохався, як хлопчисько. Ви ж розумієте мене, побачив, доторкнувся і пропав. Хоча і розумію, що це ненадовго, і що я потім буду робити без неї.А батько Іри, де він?Він загинув, альпініст. Розбився в горах. Я його не знаю. Коли ми зробили перехід на Землю його вже не було. Нона дуже страждала. Він її перше кохання, після його загибелі вона хотіла накласти на себе руки. Я три роки витягував її депресії, а потім запропнував її вийти за мене, вона спочатку відмовила, але потім погодилися. Але він завжди її перший,  і деколи його привид стає між нами. Я не здаюся, не можу без неї.Все рівно нічого не зрозуміло. Що такого в цій сім'ї, що її охороняє ціла армія.

Вони замовкли, а Іра сиділа і також нічого не розуміла, навіщо їх охороняють і головне від кого. Щось в цій історії не сходиться, але сьогодні в неї немає часу копатися в минулому.

Стара Ушиця зустріла холодним осіннім дощем та дуже поганою дорогою. Лікарня не привітна, сірі стіни, відчувався холод та сирість, це місце наводило смуток. Вона набрала на телефоні Віру Павлівну:

Добрий день, Віра Павлівна. Це Іра, я приїхала довідатися до Пашки. Можете вийти зустріти мене?- вона відключилася та повернулася до чоловіків - вона зараз вийде.‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍