Читати книгу - "Нова Надія Життя, Немеш Іван"

Розділ 3

 

Еліс стиснула пальці в кулак, змушуючи себе зосередитися. Аналіз. Чіткий алгоритм. Логіка, а не паніка.

Вона ввела команду на глибший аналіз сигналу. Комп’ютер почав деталізоване сканування, збираючи дані про його частоти, інтенсивність і можливі джерела.

Монітор видав серію показників:

• Структура: фрактальна, змінна.

• Склад: невідоме електромагнітне випромінювання.

• Динаміка: нестабільна, але… адаптивна.

Адаптивна?

Еліс примружила очі. Сигнал реагував на неї. На її системи, її дії.

Вона спробувала змінити частоту сканування. І майже одразу побачила відповідь – сигнал підлаштовувався. Він відповідав на її зміни.

Це не було природним явищем.

Це було щось… свідоме.

Раптом корабель здригнувся. Неначе невидима хвиля пройшла крізь нього. Всі монітори одночасно видали різкий стрибок енергетичних показників.

Сигнал став сильнішим.

І наближався.

Еліс відчула, як холодний піт виступає на скронях. Вона більше не просто аналізувала.

Вона готувалася до ззіткнення та з силою вдихнула, змушуючи себе діяти. Її пальці швидко забігали по панелі керування.

Протокол безпеки 1: Захист зв’язку – активовано.

Протокол безпеки 2: Захист енергомережі – активовано.

Протокол безпеки 3: Екранізація корпусу – активовано.

М’яке гудіння пройшлося кораблем, немов він реагував на її страх. Енергетичне поле, що захищало його від космічного випромінювання, посилилося. Всі канали зв’язку перейшли в закритий режим.

Але сигнал… не зник.

На моніторах він продовжував змінюватися, підлаштовуватися, немов вивчаючи її реакцію.

Еліс запустила глибший аналіз. Система розшифрування працювала на повну потужність. Вона сподівалася знайти хоч якийсь знайомий код, структуру, натяк на те, що це лише природне явище.

Але результат був інакшим.

Структура сигналу виявляє елементи невідомої мови.

Ймовірність розумного походження – 94%.

Це не просто явище. Це – хтось.

Темрява за ілюмінатором більше не виглядала безпечною. Вона не просто рухалася – вона наближалася.

Корабель здригнувся знову. На мить Еліс здалося, що навколо нього щось обгортається, невидиме, невизначене.

Вона відкрила головний енергетичний щит, готуючись до найгіршого.

Технічний аналіз. Чіткий алгоритм. Логіка.

Еліс вдивлялася в показники, намагаючись зібрати думки. Сигнал змінювався, структурувався, адаптувався – воно вивчало її.

Оборонні протоколи активовано:

• Захист зв’язку: всі канали переведено в режим ізоляції. Будь-які зовнішні запити блокуються.

• Захист енергомережі: перерозподіл енергії для підтримки критичних систем.

• Екранізація корпусу: система відхилення радіації та електромагнітного випромінювання на максимальній потужності.

Вона ввела додаткову команду. Режим ізоляції плюс.

• Глушіння зовнішніх частот: усі активні випромінювання корабля знижено до нуля.

• Маскування теплового сліду: двигуни перейшли в пасивний режим, зменшуючи інфрачервоний відбиток.

• Автоматичний запис даних: усі події збережено у чорному ящику.

Комп’ютер писав код своїм механічним ритмом. А вона – намагалася дихати рівно.

Її руки були холодні, хоч вона цього не визнавала. Вона завжди контролювала емоції. Холоднокровність була її перевагою.

Але зараз…

Відчуття було, ніби на неї дивляться. Ніби щось невидиме стоїть просто поруч, за ілюмінатором, очікуючи, коли вона зробить неправильний рух.

Темрява стала щільнішою. Чорніше чорного.

Монітор показав нові зміни. Сигнал… змінив тактику.

Тепер він не просто вібрував. Він імітував її власні частоти.

Система виявила відлуння її ж оборонних хвиль.

Сигнал копіює структуру.

Ймовірність ворожих намірів: 73%.

Еліс напружила щелепи.

Що б це не було, воно не просто спостерігало. Воно готувалося.

Вона перевела руки на пульт керування й запустила ще один протокол.

Оборона рівня 2 – розгортання реактивних бар’єрів.

Зовнішні генератори корабля почали заряджати імпульсний щит – тонке енергетичне поле, здатне на мить створити захисний бар’єр від можливих атак.

Еліс вдивлялася в монітор, серце билося рівно.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍