Читати книгу - "Відпустити й жити, Айсі Дора"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ось воно що. Вона боїться втратити можливості «Profyстайлу». Ну що ж, це не така вже й висока ціна за ту поступливість, яку вона сьогодні демонструє.
— Я підписав із паном Чорним договір. Працюю на певних умовах, натомість він просуває Машу. Про всяк випадок я можу звернутися до іншої людини, яка вплине на Арсена. Тож тобі не треба про це хвилюватись, Машо, — повертаюсь до неї й говорю все це спокійно. — Я проконтролюю, щоб у тебе була там робота.
Маша помітно видихає й нарешті розслабляється.
Підписуємо договір, який має скоріше психологічний ефект, ніж юридичну силу, й виходимо з цього переговорного кабінету. Саме таким цей кабінет зараз мені здається. А відчуття — ніби я таки виграв найважливіші свої переговори.
— Дякую, Богдане, — голос Маші м’який і природний, без награності й флірту. Саме так вона говорила на початку наших стосунків.
Маша по-дружньому мене обіймає і першою йде. Можливо, варто повечеряти разом або підвезти її додому. Проте мені здається, що ось так розійтись — найкраще рішення.
А за хвилину на смартфон приходить повідомлення від Олі. Не вірю власним очам. Хвилююсь.
«Давай зустрінемось».
Невже?
Приємне передчуття зустрічі. Я побачу її. Зможу доторкнутись.
Нагадую собі, що варто поговорити. Згадую всі прийоми, які продемонстрував сьогодні В’ячеслав. Даю собі слово бути спокійним і уважним до неї. Але таки знайти рішення для нас.
Невже сьогоднішній день принесе мені не одну, а дві важливі перемоги?
Продовження завтра. Не пропустіть фінал
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відпустити й жити, Айсі Дора», після закриття браузера.