Читати книгу - "Нова Надія Життя, Немеш Іван"

Розділ 37

 

Еліс відчувала, як у грудях наростає холод. 4%—здавалося б, мізерний відсоток, але що він насправді означав? Що це за “аномальні патерни”? Чи це вплив Тіні? Чи це щось набагато гірше?

Вона стиснула кулаки, змушуючи себе зосередитися.

— Корабель, виведи докладний звіт змін у моїй когнітивній діяльності.

Обробка…

Еліс з нетерпінням вдивлялася в екран.

Результати:

— Незначне зниження когнітивного спротиву при прийнятті рішень.

— Посилена активність у префронтальній корі під час кризових ситуацій.

— Виявлено новий електричний патерн, що не співпадає з базовою моделлю.

Джерело: невідоме.

— Що це означає? — прошепотіла вона.

Корабель не відповідав.

Зниження когнітивного спротиву… Її примушували діяти інакше, ніж вона зазвичай робила?

Еліс повільно витерла піт з чола. Це була вже не просто гра в загадки.

Їй хтось підміняв думки.

Вона змусила себе пригадати деталі останніх годин.

— Я відключила зв’язок із Тінню. Я перевела корабель у бойову готовність. Я спробувала втекти… Але чому?

Що, якщо це рішення не було її власним?

В голові промайнуло щось темне, уривчасті спогади, які не стикувалися між собою. Її дихання почастішало.

Вона має перевірити ще дещо.

— Корабель, порівняй мої поточні нейронні патерни з моментами, коли я ухвалювала ключові рішення в минулому.

Порівняння розпочато…

Чекати було майже нестерпно.

Результат:

— Виявлено розбіжності у хвильовій активності.

— Спостерігається сплеск нової частотної характеристики перед ухваленням нестандартних рішень.

Еліс відчула, як її огортає страх.

Її рішення могли бути нав’язані.

Глибоко вдихнувши, вона знову сіла в крісло пілота.

— Якщо це так… якщо щось справді впливає на мене… я не можу дозволити цьому продовжуватися.

Еліс ледь стримувала паніку. Власні думки… вони ще її? Чи вже частково підкорені чомусь невидимому?

Вона натиснула на панелі керування серію команд, переводячи систему в режим глибокого самодіагностування.

Аналіз мозкових хвиль запущено…

Очі Еліс бігали по екранах. Кожен рядок даних здавався потенційною пасткою.

Результат:

— Виявлено зовнішнє втручання у нейронну активність.

— Імовірне джерело впливу: сигнал невідомого походження.

— Модель впливу: стимуляція конкретних когнітивних процесів, можливе маніпулювання пріоритетами ухвалення рішень.

Голова запаморочилася.

Вона вже не просто під підозрою—вона під контролем.

Еліс швидко провела аналіз системних журналів.

Запис: 6 годин тому.

— Доступ до комунікаційного протоколу: невідомий.

— Тимчасове підвищення активності в сигнальних частотах.

— Зміни в алгоритмах обробки рішень.

Тінь.

Вона не просто стежила. Вона діяла.

Еліс відкинулася назад, її погляд затуманився.

Тоді що ж реальне? Чи її рішення були дійсно її власними?

Що, якщо все це… ілюзія?

Вона з силою вдарила по панелі керування, змушуючи себе повернутися до логіки.

Потрібно ізолювати вплив.

— Корабель, запусти протокол нейронного очищення.

Попередження: вплив може бути незворотним.

— Виконати!

Секунди тяглися, як вічність.

Темрява навколо ніби ворушилася.

Тінь не хотіла відпускати її.

Запуск…

Раптом різкий удар у свідомість.

Біль.

Голос у голові.

“Ти не повинна цього робити.”

Еліс закричала.

Вона стискала голову руками, намагаючись відгородитися від голосу, що лунав прямо в її свідомості. Він не був схожий на звичайний внутрішній монолог. Це був чужий голос.

Він був всюди.

“Ти робиш помилку.”

Здавалося, що її свідомість розривається навпіл.

Тіло затремтіло. Корабельні системи видавали аварійні сигнали, але вона не могла їх чути—все перекривав гул у голові.

Протокол нейронного очищення увімкнувся.

1%… 3%… 7%…

Відчуття, ніби щось насильно відривають від її розуму. Вона судомно вдихнула повітря, намагаючись триматися за реальність.

“Не треба, Еліс…”

Він знав її ім’я.

Він знав її ім’я!

Еліс судомно схопилася за панель керування, намагаючись зосередитися на фізичному світі.

16%… 23%… 30%…

Тінь більше не мовчала.

Образи спалахували перед її очима:

— Вона на Землі.

— Раннє дитинство в сиротинці.

— Випробування перед польотом.

— Старт місії.

— Космос.

А потім—порожнеча.

“Ти не повинна була залишати Землю.”

Слова гупали в її мозку, як удари молота.

Еліс стиснула зуби.

— Це моя місія. Моя реальність. Я знаю, ким я є.

“Чи справді?”

Перед очима миготіли тріщини… у просторі? Чи в її пам’яті?

Корабель здригнувся.

Аварійний сигнал.

Протокол досягнув 48%—але щось боролося з ним.

Тінь не збиралася відступати.

“Якщо ти не зупинишся, реальність зруйнується.”

— Я не дозволю тобі керувати мною!

Вона стиснула важіль, запустивши ручне перевантаження системи.

Вибух болю.

Світло згасло.

Темрява накрила її.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍