Читати книжки он-лайн » Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️ » Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер

Читати книгу - "Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер"

90
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 55 56 57 ... 460
Перейти на сторінку:

Ельгорт заплющив очі, на голови сидячих почав опускатися лапатий сніг.

–Що ти робиш? – прошипів Пітер.

–Нервую, на відміну від тебе!– огризнувся він.

 Ельга дух знову матеріалізувалася і підняла заплакані очі, глянувши на прекрасні сніжинки над її головою. Вона намагалася сконцентруватися, не зводячи з них очей, потім відкинулася на стілець і миттєво повернулася в тіло. Прокинувшись, вона скрикнула. Усі, хто сидів у колі, від неочікуваності розтиснули руки і свічка згасла. Ельга задихалася, намагаючись відновити дихання, поклавши руку на груди. Ельгорт міцно обійняв сестру. Вона сховала обличчя на його плечі. Їй знадобилося кілька хвилин, щоб угамувати тремтіння в голосі й тривогу всередині.

–Казав же вам, не варто цього робити... – звівши брови на переніссі, звернувся до Хельса Ельгорт.

– Щось дізналася? – запитав Хельс, ігноруючи репліку хлопця.

– Так.– зітхнула Ельга, вирівнявшись.

–Впевнена, що варто зараз? – почав було Ельгорт. – Може, краще перепочинь і забудь про це, ти так багато пережила в ці миті...

–Та, дідька лисого!– крикнув Пітер. – Розповідай.

–Ми ледь її не втратили! – крикнув Ельгорт. –Що, якби вона не була такою сильною? Якби вона не повернулася? Ти б зміг пережити її смерть?

–Але вона ж жива. І оскільки вона повернулася, може нарешті зробимо вигляд, що ризик виявився виправданим? – сперечався Пітер.

–Погоджуся з невігласом... – хмикнув Хельс, киваючи на Пітера. – Не час зараз піддаватися емоціям. Цілісність хатини порушено, а отже час знову рушив. У нас не так багато часу.

–Ви збожеволіли! – хитав головою Ельгорт. – Слабкодухо продали свій дар і дитя за безпеку і, лишившись без магії граєте дієздатними магами, як ляльками! Як це ганебно!

Хельс хмикнув, Хельґа підняла брови.

–Це грубо! – обурилася Калерія. –Вибачся негайно!

–Грубо, погоджуюсь, сестро. Але це правда, і вони самі це усвідомлюють, чи не так, панове? – відповів їй Ельгорт, скоса глянувши на Хельса. – Вас не здивувало, як легко вони ризикнули життям Ельги? І заради чого? Дізнатися те, що нам уже відомо і ледь не втратити її?

–Для початку варто запитати в неї, що вона взагалі дізналася. – зауважив Джим. – Величносте, пробач нам наші перепалки, хлопчики будуть добре поводитися, я простежу. Говори.

–О, так мені дозволено говорити? Яке благородство! – огризнулася Ельга.

–Та годі вже ляси точити! – закотив очі Пітер. – Час іде! Коли ти вже розповіси?

–Як тільки ти зволиш заткнутися. – примружилася Ельга.

Пітер зобразив жест "рот на замку" і Ельга, кивнувши йому, почала говорити:

–З усіх чотирьох вищих магів, тільки Містифікатор поставив собі за мету винищити всіх могутніх магів, увібрати їхні сили і стати володарем усієї магії світу. Для цього він придумав ініціацію, вселив у серця магів думки про Світло і Темряву, розуміючи, що керувати потрібно всіма аспектами сил. Він убивав половин, щоб послабити тих, хто вижив, і контролювати магію. Він хоче винищити нас, тому, що ми знаємо занадто багато. Йому потрібні всі наші сили, розуміючи, що без бою ми її не віддамо, він готовий влаштувати бійню і вбити нас усіх.

–Навіщо йому наші сили? – не зрозуміла Есме.

–Щоб уся магія світу належала йому одному. – зітхнула Ельга. – Адже це очевидно. Він не хоче суперників, хоч і тримається вищих магів, але тут, найімовірніше, просто зі страху.

– Або вважає, що такий союз може бути корисним одного разу.– кивнула Хельґа.

– Я мав рацію.– зітхнув Хельс.

– Ельго, але ж...– Найджел запнувся.

Усі повернулися до нього, Ельга підняла брову.

– Адже ти повинна була потрапити в душу до Душечтеця?

Її погляд раптово став переляканим.

– Так. Еймарк...– вона задумалася, які слова підібрати.

– Еймарк? – не зрозумів він.

– Це його ім'я.– пояснила Ельга.– Він не причетний до цього. І не збирався брати участь. Він стоїть осторонь, у позиції спостерігача. Так само, як і Ліліт з Анжелою. Вони поза задумом Айріала.

– Айріал? – почав Пітер.– Це ім'я...

– Містифікатора, так. І він зовсім не той, ким себе вважає. – її погляд виглядав тривожним, ніби вона дізналася ще щось, але не хотіла говорити.– Я дізналася про його минуле. – вона задумалася.– І одного разу я придумаю, як використати це проти нього.

– Ти дізналася про його план? – запитав Хельс.

– Ні. Його розум щільно закритий.– вона потерла пальцями перенісся.– З Еймарком він мало чим ділився, усе, що я дізналася, я дізналася від нього.

– Є й погана новина.– почав Джим.

Ельга підняла на нього очі.

– Якщо ти змогла потрапити в його душу, він прочитав і твою.– продовжував Джим.

– Що? – вибухнув Ельгорт. – І коли ти збирався це сказати?!

1 ... 55 56 57 ... 460
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер"