Читати книгу - "Акрополіс 2 - врятуй, якщо зможеш , Влад Вірт"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Брат скривився, ніби надкусив лимон і простягнув руку, — була б честь запропонувати, — а тепер давай сюди мій дестракт і забирайся звідси.
Натомість я пронизливо подивився йому в очі, — спершу сестра.
— Сестра, — задумливо протягнув джин, — а от її, я тобі повернути не можу. Знаєш, за цей короткий час у нас із нею склалися особливі стосунки й вона мені пообіцяла в дечому допомогти. Втім, я сьогодні добрий, тож дозволю тобі на неї подивитись, — джин підійшов до пульта керування, натиснув на ньому кнопку й один із силових екранів щез, відкриваючи моїм очам Вероніку.
Залита променями неонового світла дівчина висіла в повітрі, ніби в невагомості, широко розкинувши руки в сторони. Її очі були заплющені, а обличчя здавалось безтурботним, от тільки безліч дротів, що тягнулись до голови, змусили мене почервоніти від злості.
Долі секунди уходять на те аби дістати катану з кишені, ніякі паролі вводити не треба, лезо з’являється за одним моїм бажанням. По обличчю Брата прослизає тінь подиву, а вже наступної миті я роблю блискавичний випад. Лезо клинка, не зустрічаючи спротив, занурюється в тіло джина по саме руків’я, але замість крику болю чи відчаю, я чую глузливий сміх.
Удар, ніби по мені влучили гарматним ядром і я відлітаю на десять метрів, а потім ще стільки ж ковзаю по слизькому кахлю, при цьому регіт Брата продовжує набатом лунати в моїй голові.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Акрополіс 2 - врятуй, якщо зможеш , Влад Вірт», після закриття браузера.