Читати книжки он-лайн » Романтична еротика 💕🔥🌹 » Без зобов'язань, Аріна Вільде

Читати книгу - "Без зобов'язань, Аріна Вільде"

169
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 58 59 60 ... 76
Перейти на сторінку:

Я різко відсуваю її від себе.

- У якому сенсі тебе відрахували, Авроро? Через пропуски? Доопрацювалася?

Вона хитає головою, схлипує.

- Це довга історія.

- Ну, так розкажи її мені. Я вже нікуди не поспішаю. Адже я тобі ще минулого разу сказав: виникнуть проблеми з навчанням – звертайся до мене. Невже так складно було це зробити, якщо ти ні чорта не вчилася?! - Заводжуся я.

- Я вчилася!  Та я найкращою на курсі весь цей час була, доки до мене не причепився Мирон! – скрикує Аврора, а потім плутано розповідає історію про покидька, який її підставив перед усім викладацьким складом.

- Я все вирішу, - обіцяю їй, охоплюючи заплакане обличчя долонями. - Перестань тільки плакати, серце на шматки своїми сльозами розриваєш. Заспокойся, приведи себе у порядок і поїдемо далі.

- Не хочу нікуди їхати, Даміре. Адже це означає, що я тебе ніколи більше не побачу. А я не хочу.

Аврора тягнеться до моєї ширінки, намагається розстебнути на мені штани. Нею рухає розпач.

- Гей, стоп-стоп, - перехоплюю її за кисті рук. Я її шалено хочу, незважаючи на те, що щойно дізнався чия вона дочка, але зробити чергову помилку не дозволю. – Охолонь, будь ласка, і не потрібно жодних необдуманих дій приймати.

– Я не хочу без тебе. Я впевнена, тато все зрозуміє… - я не даю їй договорити, пальцями до губ торкаюся, змушуючи замовкнути.

- Знаєш, що зробить твій батько, коли дізнається про нас із тобою? - знижую голос до шепоту, не відриваю погляду від її очей. - Візьме свою мисливську зброю і прострелить мені яйця. І я зараз не жартую. Мине кілька днів і ти про мене забудеш. З навчанням я допоможу, не хвилюйся.

Аврора блідне, різко відсторонюється від мене, відсувається до вікна. Одягає на обличчя непроникну маску байдужості.

- Поклич водія, я додому хочу, - каже холодно і більше не дивиться на мене.

Я якийсь час спостерігаю за нею, намагаючись зрозуміти чи правильно зробив, але приходжу до висновку, що я маю рацію – майбутнього у нас немає. Краще нехай зараз трохи постраждає, ніж через рік, коли наші життя встигнуть щільно переплестись один з одним.

1 ... 58 59 60 ... 76
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Без зобов'язань, Аріна Вільде», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Без зобов'язань, Аріна Вільде"