Читати книжки он-лайн » Короткий любовний роман 💔❤️📖 » Сюрприз вiд Валентина , Тетяна Олiйник

Читати книгу - "Сюрприз вiд Валентина , Тетяна Олiйник"

17
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 19
Перейти на сторінку:

Повіривши йому, вона закивала головою, даючи цим свою згоду. Зрадівши перемозі, Макс згріб її на руки й відніс у спальню. Вона, немов пластилін у руках, слухняно віддалася на волю спокусника.  Демонструючи свою прихильність знову і знову, він довів її до екстазу і вважав питання вирішеним.

Пізніше Тая розібрала речі й знову розвісила їх по місцях, а після почала готувати вечерю. Здатність тверезо мислити повернулася до неї тільки тоді, коли удав-Макс пішов з дому.

«Господи, що це я роблю?! — задумалася вона. — І навіщо я погодилася на таке приниження?» 

Куди він змився, залишалося великою загадкою. У них не заведено було звітувати одне перед одним. Та й змінювати щось у житті дуже не хотілося. Їхнє життя було настільки налагодженим і зі спільними планами на майбутнє, що ламати все зараз здавалося безглуздим. Зрештою, вона доросла жінка. І Макс має рацію: пробачати інтрижки чоловіка і є жіноча мудрість. Напевно саме так би сказала Фіра Соломонівна. Адже не відмовляється ж він одружитися. Просто захопився, таке справді може трапитися з кожним. Чесно зізнався, не приховував, що це тимчасова мана.   

Звична обстановка подіяла розслабляюче і зовсім змінила хід її думок. Потираючи відлежані на твердій підлозі боки, Тая лягла на диван і заснула. Їй снилося, що вона падає в нескінченно глибоку криницю, яка не має дна.

Прокинулася вона від дивного відчуття. Щось наполегливо лоскотало її ніс. «Напевно, моє волосся», — вирішила вона й перевернулася на інший бік, бажаючи додивитися сон. Але лоскотання продовжилося знову, і цього разу супроводжувалося приємним запахом. Поступово прийшовши до тями, Тая розплющила очі. Перед нею на колінах стояв Макс і водив по її обличчю червоною трояндою.

— Прокидайся, соня! — усміхнувся він. — Це тобі, — простягнув на долоні оксамитову коробочку.

Здивована, вона підвелася на ліктях і відкрила подарунок. Усередині виявилася золота каблучка з діамантовим розсипом.

— Моїй майбутній дружині! — вимовив він, цілуючи її в губи.

Це було несподівано після вчорашнього скандалу. Чесно зізнатися, у своїх мріях вона уявляла собі камінь більш значних розмірів. «Значить Макс вирішив заощадити. Ну гаразд, будемо сподіватися, що обручка виявиться більшою на мій смак...» — подумала вона і приміряла перстень на палець. Він мав дуже милий вигляд і чудово підійшов за розміром. Адже справа була не у вартості. Просто їй так не терпілося похвалитися на роботі, де вона продзижчала всі вуха співробітникам про свого ідеального нареченого.

Макс  зазирнув їй в очі, шукаючи в них схвалення:

— Ну що? Мир?

— Угу... — відповіла Тая, ховаючи обличчя на його плечі. 

Усі вихідні вони провели разом, не виходячи з дому. Макс оточив увагою і ласкою, що остаточно притупило її пильність. За допомогою компресів із пакетиків чаю їй вдалося позбутися набряків. Каблучка, що поблискувала на пальці, давала впевненість у завтрашньому дні. Підозри Таї заспокоїлися, і вона повернулася до колишнього ритму життя. А те, що сталося, вирішила забути, як поганий сон. 

Початок робочого тижня почався з привітань колег по роботі. Всім і кожному стало відомо про її заручини. Не сховалася ця новина й від Михайла. Він зателефонував Таї й запросив до себе в кабінет. Заходячи до нього, вона відчувала незручність від того, що ця людина стала свідком її приниження напередодні. 

— Таєчка, Бога ради вибачте, що відірвав вас від роботи, але не міг же я розмовляти при всіх! — підскочив начальник служби безпеки й кинувся до неї.

— Усе гаразд, що ви! Я так вам зобов'язана, що про такі речі не може бути й мови.

— Припиніть говорити так. Навіть думати припиніть! — зніяковіло вигукнув він. — Ви ж знаєте, як я ставлюся до вас. Не могли не помітити. 

Тая зніяковіло опустила очі. Це правда, що люб'язні аванси Михайла не сховалися не тільки від неї, а й від усієї фірми.

— Ви про щось хотіли поговорити зі мною? — перевела вона тему розмови, щоб згладити незручний момент.

— Так, хотів. Сідайте, будь ласка, — він відсунув їй крісло.

— Дякую.

Михайло сів на своє місце і прокашлявся.

— Гм... Гм... Таєчко, як ви? — обережно запитав він. Звичайна веселість і живий вогник у його очах змінилися серйозністю. 

— Ну... — протягнула вона, склавши руки на колінах, — як ви, мабуть, чули, Макс зробив мені пропозицію, — вона посміхнулася й підняла долоню, демонструючи каблучку. 

На обличчі Михайла читалося здивування. Він несхвально зсунув брови.

— Як так? Після всього, що ви дізналися?

Тая невизначено закивала головою й відвела погляд.

— Адже ми дорослі люди й все вирішили мирним шляхом.

— Невже ви вірите, що зрадивши раз напередодні весілля, чоловік здатен зберігати вам вірність?

— Ах, до чого ці розмови? Я вирішила дати йому шанс. Мені вже тридцять сім, до вашого відома. Пора б і сім'ю завести. 

— Таєчко, але ви ж повинні розуміти, що це самообман? 

— Ні, це тверезий розрахунок без зайвих емоцій, — твердо заявила вона.

— Зараз ви говорите, як робот, позбавлений почуттів, — осудливо вимовив Михайло. Водночас його погляд був таким співчутливим і проникав углиб серця, що Тая здалася.

— Вже скоріше як зневірена жінка, яка боїться втратити своє майбутнє! — на її очі навернулися непрохані сльози. Усі на роботі мають бачити її щасливою і не інакше, а показувати свій біль не хотілося. 

Михайло налив у склянку води й запропонував їй:

— Ну що ви, заспокойтеся! Він точно не вартий ваших сліз. Це я вам як чоловік кажу.

Тая взяла склянку з його рук і вдячно глянула в очі. Плакати чомусь одразу перехотілося. Підтримка й участь цієї людини діяли, як зцілювальний бальзам.

 

1 ... 5 6 7 ... 19
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сюрприз вiд Валентина , Тетяна Олiйник», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сюрприз вiд Валентина , Тетяна Олiйник"