Читати книжки он-лайн » Антиутопія 🏭☠️🌐 » Два дні в Берліні, або Моя п’ята втеча, Oleksandr Shevchenko

Читати книгу - "Два дні в Берліні, або Моя п’ята втеча, Oleksandr Shevchenko"

7
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 13
Перейти на сторінку:

Потім Хаміт показав мені свій канал для стрімінгу, на якому було уже понад 100 тисяч підписників та пару тисяч платних підписок. Він розповів, що це дає кілька джерел доходу — щомісячні надходження від платформи за кількість переглядів, інтегрована реклама («Найчастіше це техніка пов’язана з геймінгом — джойстики, віртуальні окуляри, навушники. Але часом буває й щось інше — сервіси з доставки їжі, напої, куриво», — пояснив він мені), донати під час стрімів та власне платні підписки, для яких він створює окремий контент. Біржа — за його словами — це скоріше для спортивного азарту, адже можна вкласти 1 євро й виграти 1000, а можна й навпаки. Передбачити чи прорахувати це неможливо, хоча багато хто намагається. Втім, він похвалився, що кілька разів йому вдалося дуже непогано заробити на продажі електронних валют.

Хаміт також показав фото з поїздки в Ефіопію — ось він роздає презервативи місцевим підліткам, ось їхня команда стоїть на фоні місцевої «Orthodox Church»[4], розвиваючи прапор із контуром голуба, розмальованого райдужними кольорами та підписом «Inc Foundation»[5]. Також Хаміт поділився планами, що хоче почати модельну кар’єру та навіть уже замовив першу фотосесію, яка має відбутися за кілька днів. Загалом, це було доволі типове життя 35-річного європейця середини ХХІ століття — зі своїми проблемами та перевагами.

Надвечір я розповів Хаміту про свої проблеми зі сном, і він запропонував мені закинутися снодійним. За його словами, після двох таблеток він миттю відключається на 8-9 годин і зранку почуває себе прекрасно. Я погодився, адже мені дійсно потрібен був відпочинок. Дві помаранчеві таблетки я запив склянкою води й ліг на диван. За пару хвилин віки дійсно стали важкими й думки воліли відлетіти десь далеко. Я майже піддався цьому солодкому бажанню, аж відчув вібрацію мого телефона на столі — якась термінова новина від Європейської інформаційної агенції. Наче крізь сон я розблокував телефон і відкрив новинний додаток, там йшла пряма трансляція: «Екстрене звернення європейського лідера Коаліції Владіміра Громова». У чорному костюмі, Громов розвалився на шкіряному кріслі, постукуючи пальцями по столі, його краватка перекосилася вбік, але він на це не зважав, проголошуючи чергову історичну промову:

«…вчера героическими усилиями войск Коалиции был освобожден город Штеттин. В городе уже наводится конституционный порядок. Мирные граждане могут возвращаться к обыденной жизни, а все прихвостни преступного режима будут выявлены и обезврежены. Коалиция взяла на себя большую ответственность по возвращению исторической справедливости в Европе. Эта работа еще не закончена. Мы верим, что мирное сосуществование европейских народов возможно будет лишь в условиях, когда каждый народ будет жить на своих исторических землях и по своему суверенному выбору. К сожалению, этот демократический принцип не раз нарушался на протяжении прошлого столетия, что приводило к миллионам человеческих трагедий, разбитых судеб и покалеченных душ. Мы должны поставить этому точку. Поэтому сейчас я хотел бы обратиться к дружественному германскому народу. Дорогие друзья, ваши интересы были попраны и осквернены. В 1990 году западные режимы насильно оккупировали Германскую Демократическую Республику, не считаясь с демократическим выбором немецкого народа. Статистика показывает, что и ныне, спустя более, чем 50 лет после оккупации ГДР, различия между оккупированной территорией и ФРГ разительны. Вопреки лживым заверениям западных авантюристов, они использовали ГДР исключительно как ресурсную базу, приумножая свои капиталы за счет земель и населения Германской Демократической Республики. Это несправедливо и нечестно, и мы намерены это исправить. Я уже обратился к канцлеру ФРГ, госпоже Икстине Нганну, с предложением провести переговоры насчет разрешения данной проблемы. Переговоры между мной и госпожой Нганну пройдут послезавтра, в четверг, в Берлине. На повестке дня будут несколько пунктов:

— Отведение войск ФРГ на свои исконные границы. Мы надеемся, что, во избежание эксцессов, этот пункт будет реализован к моменту начала переговоров.

— Проведение демократических выборов на территории ГДР под патронатом международной Коалиции «Три Тигра» должно состояться не далее, чем через три месяца после завершения переговоров.

— Берлин — в полном составе — будет столицей ГДР. В середине ХХ века тогдашние элиты допустили преступную ошибку, разделив Берлин — архитектурную и историческую жемчужину Европы, на две части. Это преступление привело не только к катастрофическим последствиям для градоустройства, но и к разделению тысяч семей, оказавшихся, волею политических авантюристов, по разные стороны Берлинской стены. Мы больше этого не допустим. Никакой Берлинской стены в ХХІ веке не будет. ФРГ имеет город с давними столичными традициями — Бонн. Мы считаем, что административные учреждения ФРГ должны в кратчайшие сроки переместиться туда, оставив Берлин жителям ГДР.

И последнее. Говоря о возвращении исторической справедливости, мы говорим, что каждый европейский народ должен жить на своих, исторически обусловленных землях. Такие города, как Данциг, Штеттин или Бреслау — исторически немецкие города, потому мы настаиваем, что они должны вернуться в состав ГДР. Это будет исторически справедливо. Потому мы аннулируем результаты Потсдамской конференции столетней давности и возвращаем немецкие земли немецкому народу».

— Хаміте… — снодійне уже діяло, і реальність навкруги швидко розмивалася. У глибині підсвідомості я розумів, що треба якомога швидше виїжджати з Берліна, але ані тіло, ані розум мені уже не підкорялись. До останнього я намагався протидіяти снодійному, але уся концентрація сил вилилася лише в глухий шепіт:

1 ... 5 6 7 ... 13
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Два дні в Берліні, або Моя п’ята втеча, Oleksandr Shevchenko», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Два дні в Берліні, або Моя п’ята втеча, Oleksandr Shevchenko"