Читати книгу - "Закохана у боса , Кетрін Сі"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Усе гаразд, — він лише хитнув головою, а потім, не вагаючись, почав розстібати ґудзики на своїй сорочці.
— Що ви…?
— Візьміть, — він простягнув мені свою сорочку, залишившись у футболці. — Ваша блузка зіпсована, а вам ще проходити співбесіду.
Я витріщилася на нього, не знаючи, що сказати.
— Але…
— Це просто сорочка, Делайло, не робіть із цього проблему, — знову та сама легка усмішка, яка змусила мене почуватися ще більш ніяково.
Я кивнула, невпевнено беручи тканину до рук.
Саме тоді я й закохалася в нього… »
Різкий звук повідомлення змусив мене повернутися в реальність. Писала Софі. Пропонувала сходити на вихідних на виставку якогось художника. Я погодилася.
Потім відкинула спогади й зосередилася на роботі, але тепле відчуття від тієї давньої зустрічі все ще залишалося зі мною.
Я з головою поринула в роботу, намагаючись ігнорувати Луїзу, яка з кожною хвилиною ставала все більш демонстративною. Вона голосно зітхала, постукувала нігтями по столу, пересувала документи так, щоб привернути мою увагу.
Я терпіла. Терпіла до останнього.
Але коли вона занадто голосно штовхнула стілець, що він зачепив мій, я не витримала.
— Луїзо, якщо щось не так, то скажи прямо, — я підняла голову і подивилася на неї.
Вона склала руки на грудях і процідила:
— Нічого.
— Окей, — я повернулася до паперів, але її мовчання тривало рівно три секунди.
— Ти гадаєш, що особлива, так?
Я повільно підняла погляд.
— В якому сенсі?
Луїза знизала плечима, але її обличчя було надто напруженим.
— Ну, знаєш… бігаєш купувати йому каву, ходиш у його кабінет, він довіряє тобі більше, ніж будь-кому тут.
Я зітхнула, опершись на спинку стільця.
— Це називається «робити свою роботу».
— Ага, саме так, — її голос сочився сарказмом. — Просто цікаво, які ще «обов’язки» ти виконуєш?
Я відчула, як у мене всередині закипає злість.
— Луїзо, якщо в тебе є якісь претензії, можеш одразу йти до керівництва. А якщо просто хочеш розпускати чутки, то, будь ласка, без мене.
Я знову втупилася в документи, даючи їй зрозуміти, що розмова закінчена. Вона ще кілька секунд сиділа мовчки, а потім різко піднялася й пішла.
Я видихнула, спробувавши заспокоїтися, але нічого не виходило. Всередині все кипіло. Я стільки працювала щоб отримати довіру, а вона сміє казати, що я отримала це місце, бо сплю з босом? Чорт. Ненормальна.
☆
Ближче до обіду я вирішила занести документи в кабінет Еміра. Коли зайшла, він уже був на місці, сидів за столом і швидко друкував щось на ноутбуці.
Він підняв голову й одразу ж подивився на каву, яку я залишила вранці.
— Це твоя робота?
— Так. Ти ж не встиг купити.
Він узяв стакан, зробив ковток і схвально кивнув.
— Вона вже охолола, але все одно – ідеально.
Я злегка всміхнулася, але швидко сховала емоції.
— Ось документи, — я поклала їх на стіл.
— Дякую.
Я вже хотіла вийти, коли він раптом додав:
— Делайло, зачекай.
Я зупинилася, повернувшись до нього.
— У нас сьогодні важлива зустріч. Я хочу, щоб ти була там.
Я здивовано дивилася на чоловіка.
— Але… Я зазвичай не беру участі в таких зустрічах.
— Це тимчасова зміна, — він посміхнувся. — Буде корисно для тебе.
У цей момент я зрозуміла, що відмовитися не варіант.
— Гаразд, — тихо сказала я.
Але нічого не було гаразд.
— Добре, — він кивнув. — Тоді зустрінемось у переговорній через годину.
Я вийшла з його кабінету, і тільки тоді усвідомила, що моє серце шалено б’ється.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Закохана у боса , Кетрін Сі», після закриття браузера.