Читати книгу - "Усі царства іншого світу, Лариса Лешкевич"

Веда ледве не завила від болю та відчаю і  інстинктивно вдарила його по обличчю закривавленою рукою, зовсім забувши про рану, і не стримала крику – руку наче розжареною голкою пронизало, і вона опустилася, повисла безвольно. Пальці другої розтиснулися,  і флакон викотився в пітьму трави.

Ріас раптом відсахнувся, затряс головою, почав терти долонею обличчя.

“Кров! – згадала Веда слова Дорліс, – Кров відьми для вампіра – отрута!”

Вона, скориставшись замішанням Ріаса, нахилилася, намагаючись швидко відшукати в траві той флакон.

Темрява над лісом стала світлішою, прозорішою – наближався світанок.

Щось тверде і холодне торкнулося її пальців. Флакон! Але ззаду на неї налетів Ріас, повалив на землю. На його, спотвореному від злості обличчі, димівся  чорний опік  –  слід від долоні.

Ріас схопив її зап'ястя, вивернув, знерухомів поранену руку, щоб вона не змогла знову вдарити.

–  Йди до біса!  – крикнула Веда, намагаючись штовхнути  його коліном.

–  Не допоможе! –  гаркнув він, все міцніше стискуючи її зап'ястя, так, що кістки захрустіли.

Веду трясло від панічного страху, від шаленої люті. Все марно, безглуздо! Зараз сюди  набіжить решта вампірів, і її силою потягнуть до Араоша. З усіма хіба впораєшься! Вона навіть одного Ріаса не може здолати! А  як хизувалась своєю спритністю, своїми точними ударами… Невже Х'ярго дозволить вампірам отак знущатися з неї? Дихання зупинялося, серце несамовито билося по всьому тілу, світ перед очима валився кудись у прірву.

Гострий біль проткнув груди в області сонячного сплетіння, покотився далі, ледь не позбавляючи її свідомості.

Рука, яку утримував Ріас, немов струмом пронизало, і Веда вловила знайому вогняну  пульсацію. Як вчасно! Подолавши страшний біль і слабкість, вона рвонулася.

Ріас глухо загарчав і розтиснув пальці. Веда викотилася з-під нього і відчайдушно змахнула рукою. З центру долоні беззвучно вилетів напівпрозорий, витягнутий потік, як стріла встромився Ріасу в груди. Той відлетів убік, вдарився потилицею і спиною об стовбур дерева, і без руху впав на землю.