Читати книгу - "Скоґландія"

131
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 63 64 65 ... 112
Перейти на сторінку:
прокидатися здогад.

— Вона закохалася, — сказав Йоас. — У Норліна. І ось виявляється, що троє отих нерозлучних — не такі вже й нерозлучні, принаймні це стосується Норліна й Нагіри. Норлін бере й одружується з принцесою, так наче ніколи Нагіри й не кохав.

— Яка підлість! — кинула Ярвен.

Малена з Йоасом знов перезирнулися.

— І, уявляєш, король на початку був проти цього шлюбу. А в народі навіть дійшло до неабияких заворушень — ще б пак, наша улюблена принцеса виходить заміж за якогось там північанина! Та помалу люди з цим змирились, адже Норлін був чоловік теж досить приємний. Він перебрався до двору, і король почав замислюватись. Не зразу. Поступово. Але він міркував.

Ярвен кивнула головою.

— Зрештою він узяв до двору ще й Лірона — радником з північних питань, — розповідав Йоас. — І обидва потоваришували.

— І тому король вирішив нарешті ухвалити закон, який надав би півночі її права, — промовила Ярвен. — Тепер я розумію. А де ж ділася принцеса? Сестра короля.

— Сестрі з її почуттями до Норліна при дворі стало непереливки, — всміхнулась Малена. — Вона з жахом спостерігала, як її чоловік міняється просто на очах. Щойно Норлін перебрався до двору, північ з її правами відразу перестали його цікавити. Навпаки, він дедалі більше оточував себе людьми, котрі боялися втратити свої привілеї, якщо півночі повернуть її права. Чуб у нього став білявий, очі — блакитні, мова втратила північний акцент, і він зробився ще більш царствений, ніж його дружина. Одне слово, дійшло до того, що вона надумала з ним розлучитись. Вона зрозуміла, що він одружився з нею лише через те, що вона — принцеса, що для нього це шлях злетіти вгору. Вона зневажала Норліна за його жадобу до влади й за те, що він так швидко зрадив свій народ. Та її брат, король, розлучатися їй не дозволяв.

— Хіба він мав таке право? — спитала Ярвен.

— У Скоґландії королівські права безмежні ще й нині! — засміявся Йоас. — Як ти гадаєш, чому ми так замикаємося від решти світу? Король не дав дозволу на її розлучення, бо королівський шлюб непорушний, а крім того, в тих двох уже народилася була дитина. Та й Норлін як чоловік принцеси для двору виявився досить корисний, адже він підтримував на півночі спокій. Північани так вважали: коли наш земляк зміг одружитися з сестрою самого короля, то навіщо нам щось змінювати? Хіба не зможе й будь-хто з північних скоґландців, якщо тільки докладе зусиль, досягти таких самих вершин? Рух бунтарів на півночі втратив популярність і почав помалу згасати. Король просто не міг дозволити сестрі розлучитися з Норліном.

«Ненавиджу політику! — подумала Ярвен. — І тепер я напевно знаю, чому її ненавиджу. В ній завжди все так заплутано!»

— Тому, — повела далі Малена, — вона пішла від нього потай, на свій страх і ризик. Однієї ночі виїхала зі Скоґландії і так ніколи вже й не повернулась. Король був у відчаї.

— А її чоловік? — поцікавилась Ярвен.

— Той лише потерпав, що тепер його проженуть із двору, — сказала Малена. — Але королю він був, звичайно, надто потрібний. До того ж тоді король почав усе частіше й частіше радитися з Ліроном. І коли дружина короля під час пологів померла й він зостався сам з маленькою донькою, — до речі, це була я, — Лірон став великою розрадою в його горі. Ми з Йоасом росли вкупі, майже як брат і сестра. Одначе Лірон з Йоасом, незважаючи ні на що, ніколи не забували, хто вони.

— Он як, — стиха мовила Ярвен і перевела погляд з Малени на Йоаса. — А далі розповідатиму я. Мені здається, тепер я знаю, що сталося насправді. Ліронові таки пощастило переконати короля, і той вирішив ухвалити новий закон на користь північан. Але, на жаль, не встиг — незадовго до цього король раптово помер.

Малена відвернулася вбік. Ярвен здалося, що в очах принцеси виступили сльози.

— Вибач! — мовила Ярвен. — Я забула, що він — твій батько.

— Так, півночі не пощастило! — розлючено проказав Йоас. — Зате як пощастило на півдні власникам рудників, плантацій та нафтових свердловин, еге ж? Тепер усе могло лишатися так, як було. Адже Норлін, отой хитрий лис, єдиний із сім’ї, хто після смерті королеви, смерті короля й утечі своєї дружини, принцеси, ще лишився живий і, як віце-король, став Малениним опікуном…

— Мерзотник! — кинула Малена. Вона справді плакала.

— …одразу, звичайно, поклав тому закону край. Натомість швиденько почали готувати новий, який нам, північанам, уже навіть не дозволяє переселятися на південь — хай навіть ми південцям і потрібні — і який дає право півдню вводити на північ війська й придушувати бунтарів. Тепер цей закон мають ухвалити з усіма урочистостями й великою пишнотами.

— І для цього Норлінові потрібна принцеса, — додала Ярвен. — Але вона зникла, і він послав Гільґарда й Тяркс знайти їй двійницю. Звідси й уся історія з кастингом.

— Нарешті ти таки втямила, — сказав Йоас. — Майже.

Ярвен замислилась, потому, чи то стверджуючи, чи то запитуючи, промовила:

1 ... 63 64 65 ... 112
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Скоґландія», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Скоґландія"