Читати книгу - "Павутинка"

чекало тільки божевілля або ж самогубство. Ідучи самотньо крізь вечірній натовп, він змирився з тим, що нещадна доля поволі доведе його до загибелі.

50. Бранець

Збожеволів його товариш. До нього він відчував завжди щиру прихильність. Бо він душею збагнув товаришеву самотність, заховану під машкарою веселості. Він кілька разів заходив до товариша, коли той уже був божевільний.

– У тебе і в мене вселилася нечиста сила, «злий дух кінця століття», – пошепки казав йому товариш.

Через кілька днів по дорозі до санаторію його товариш, кажуть, навіть їв виноградні пуп'янки. Коли товариша забрали до лікарні, він раптом згадав про подароване товаришеві погруддя письменника, автора «Ревізора», якого той дуже любив. Згадавши, що Гоголь умер божевільним, він мимоволі відчув злу силу, що грається їхньою долею.

Цілком знемігши, він прочитав передсмертні слова Радіґе[154]: «Господні воїни вже йдуть по мене» – й почув регіт богів.

Він намагався збороти свою забобонну сентиментальність. Але тіло його вже не було здатне на таку боротьбу. Безперечно, «злий дух кінця століття» мучив його нещадно. Він заздрив середньовічним людям, що здавалися на Божу ласку. Однак він уже не міг вірити навіть у того бога, в якого вірив Кокто!

51. Поразка

Рука з пером затремтіла, з рота потекла слина. В голові йому прояснялося лише після дози 0,8 вероналу і то на пів-години-годину. Він жив у сутінках, день у день без надії на майбутнє, спершись на тонкий пощереблений меч.

[1]

Расьомон – найбільша брама в місті Хейан (сучасне Кіото), побудована в 789 році.

[2]

Ітімеґаса – популярний в епоху Хейан (794-1192), плетений з осоки, лакований жіночий капелюх з широкими спадистими крисами; моміебосі – стародавня м'яка чоловіча шапка з нахиленим уперед верхом.

[3]

Сібі – архітектурна оздоба на дахах храмів і палаців у вигляді двох симетрично розміщених риб'ячих хвостів.

[4]

Четверта година пополудні.

[5]

Дзорі – сандалі з соломи або бамбукової кори.

[6]

Кебіісі – стародавня посада, що поєднувала в собі функції поліції та суду.

[7]

Один сун – Зсм.

[8]

Один сяку – 30см.

[9]

Каннон – богиня милосердя у буддійській релігії.

[10]

Суйкан – верхній чоловічий одяг з вибіленого на сонці, некрохмаленого шовку, поширений в епоху Хейан.

[11]

Катабіра – літній одяг з полотна.

[12]

Мокурен і Сяріхоцу – учні Будди.

[13]

Родзю і Мемьо – проповідники буддизму в Індії в ІІ-ІІІ ст.

[14]

Шуханське царство на півдні Китаю існувало в 221 -262 рр.

[15]

Юган Авґуст Стріндберґ (1849-1912) – відомий шведський критик, прозаїк і драматург.

[16]

Ґіфу – головне місто префектури Ґіфу.

[17]

Бусідо – моральний кодекс феодальної Японії, що вимагав безперечної вірності васалів своєму сюзеренові.

[18]

Хітое – літнє кімоно

[19]

Хаорі – верхнє коротке кімоно.

[20]

Табі – полотняні шкарпетки з окремим великим пальцем.

[21]

У буддійській релігії ріка, через яку переправляються на той світ душі померлих.

[22]

Один рі – міра довжини, 3,9 км.

[23]

Дайітокумьоо – буддійське божество, що своїм грізним виглядом оберігає людей від злих духів.

[24]

Ші Хуаньді – китайський імператор з династії Цінь (246-207 рр. до н. є.), «уславився» спаленням книг і винищенням конфуціанців. Янді – китайський імператор з династії Суй (589-619 рр. н. є.).

[25]

Садайдзін – «Лівий міністр», одне з трьох найвищих урядових і придворних звань у VIII-XII ст.

[26]

Ідеться про стародавній звичай віддавати в жертву богам людину при побудові палаців, мостів тощо.

[27]

Каріґіну – буденна одежа придворних.

[28]

Сару – мавпа (япон.).

[29]

За стародавнім японським етикетом листа подавали з гілкою сливи або сакури – японської декоративної вишні.

[30]

Хакама – шаровари.

[31]

Акоме – стародавнє ошатне жіноче вбрання.

[32]

Фудо – одне з божеств Мьоо, найпопулярніше в японському буддизмі (по-санскритському злий демон Акаланатха), захищає людей від злих духів, визволяє від земних пристрастей

[33]

Сюжет розпису в буддійському храмі, мета якого відвернути людину від життя й допомогти їй осягнути найвище блаженство – нірвану.

[34]

Мондзю – бог мудрості.

[35]

Мандзі – буддійський символ вічності й блаженства у вигляді свастики із загнутими наліво кінцями.

[36]

Асіда – дерев'яне взуття на високих підставках.

[37]

В японському фольклорі лисиця володіє чарами: може обертатися в упиря, вовкулаку, зачаровувати людей тощо.

[38]

В середньовічній Японії ніч ділилася на п'ять рівних частин.

[39]

Наосі – стародавнє придворне вбрання, що його одягали підчас урочистостей особи найвищих рангів.

[40]

П'ять принципів Конфуція – п'ять основних типів взаємин між людьми у феодальному Китаї та Японії: між володарем і підданим, батьком і дітьми, чоловіком і жінкою, старшим і молодшим і між товаришами.

[41]

Мейдзі – період новітньої історії Японії (1868-1911).

[42]

1603-1867 рр.

[43]

1878 р.

[44]

Хаорі- накидка.

[45]

1879 р.

[46]

Ґета – дерев'яне взуття.

[47]

Ітьоґаесі – зачіска дівчат з простолюду

[48]

Фуросікі – барвиста хустина.