Читати книгу - "Коли ти поруч , Кері Ло"

72
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 65 66 67 ... 100
Перейти на сторінку:

Марина поводилася так, ніби тепер мала повний контроль над моїм життям. Наче я підписав якийсь контракт, у якому чорним по білому написано: “Тепер ти належиш мені.”

Та справа була не в ній. Справа була в мені. Я сам загнав себе у цей кут. Сам зробив вибір. 

Вибір, через який Емі звільнилася. Вибір, через який я вже майже зненавидів себе.

Я різко підвівся. Повітря в кабінеті стало важким. Задушливим.

Хотілося просто… зникнути. Забутися. Вирвати із себе цей біль. 

Я знову глянув на телефон. Десятки пропущених від Марини. Вона явно не збиралася залишити мене в спокої.

Хотів би я, щоб це був просто поганий сон. Щоб зараз пролунав будильник, я розплющив очі — і зрозумів, що нічого не було.

Але це було реальністю.

Я важко зітхнув, провів долонею по обличчю й нарешті набрав знайомий номер.

— О, ти нарешті згадав, що у тебе є обов’язки? — Марина відповіла майже миттєво, її голос був холодним і владним.

— Що ти хотіла? — я говорив стримано, але вже відчував, як напружуються м’язи на щелепі.

— Я ж написала тобі все в повідомленні. Завтра ми зустрічаємося. І не думай вигадувати відмазки, бо мені потрібно з тобою серйозно поговорити.

— Про що?

— Як це про що? Про нашу майбутню дитину, про зустріч наших батьків, про весілля.

Я завмер.

— Марино, яке весілля? — шоковано перепитав я.

— Звичайне, Тимчику, — її голос став солодкуватим, але з нотками явного роздратування. — Чи ти хочеш, щоб наша дитина народилася поза шлюбом?

Я стиснув телефон у руці.

Схоже, вона вирішила піти в наступ. Тепер буде маніпулювати дитиною.

— До зустрічі, — сухо кинув я й завершив дзвінок.

Завтра на мене чекала важка розмова. Чомусь я навіть не замислювався, що Марина зажадає весілля.

Я провів долонями по обличчю, вдихнув глибше.

Мені потрібно пам’ятати, заради чого я це роблю. Для того, щоб моя дитина жила в нормальній, повноцінній сім’ї. Я прикладу максимум зусиль, щоб так і було. Щоб вона не мала тих труднощів, які довелося пережити мені.

Принаймні, я у це вірив.

 

 

1 ... 65 66 67 ... 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коли ти поруч , Кері Ло», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Коли ти поруч , Кері Ло"