Читати книгу - "Заміж за незнайомця, Уляна Пас"

4.

Ми дійсно обійшлися без алкоголю. Я заварила чай і разом з тортом він смакував доволі добре. А шампанське залишили для кращих часів, або до мого наступного життя, адже в цьому я  пообіцяла собі більше не пити. 

За чашкою чаю розповіла про зустріч з Борисом і, звісно ж, хвиля негативу від подруг не змусила себе довго чекати. Мені дійсно сильно пощастило з такими подругами, що завжди будуть за мене горою. А я буду горою за них. 

Розійшлися ми доволі пізно, і тішило те, що вже завтра знову зустрінемось у стінах рідного універу. Прийнявши душ, я заховала залишки торта у холодильник, а сама відправилася спати. Щось мені підказувало, що Борис так просто не здасться і спробує повернути мене. Саме тому варто бути готовою до будь-чого. Для початку варто виспатися, а про проблеми буду думати, коли вони з'являться. 

Наступного ранку погода радувала сонечком та відсутністю хмаринок на небі. Хотілося тепла та позитивних емоцій. А от плакати зовсім не хотілося, досить вже страждати через те, що на моєму шляху з'явився такий мудак, як Борис. Було б гірше, якби про його зраду я дізналася після одруження. 

Прихопивши рюкзак з конспектами, зачинила квартиру і ліфтом спустилася на підземну стоянку. Тут мене уже зачекалася моя крихітка, яскраво-червона Ауді А4. Ще один подарунок від батьків, але уже на двадцятиріччя. 

Зупинивши автомобіль на стоянці універу, я помітила, як поряд паркується Ліка на своєму Міні Купері. Ми одночасно покинули салони своїх автомобілів та обмінялися усмішками. 

- Виглядаєш чудово. Невже не плакала всю ніч? - запитала подруга, поки ми йшли коридором університету. 

- Не плакала, - чесно зізналася. - Хоча все одно відчуваю себе використаною.

- Ну... це так швидко не мине, - задумалася Ліка. - Ти головне частіше пригадуй того незнайомця. Тоді не так образливо буде, що Борька наставив тобі роги.

Я не стала нічого відповідати, лише очі закотила до неба. Мені б також хотілося згадати ту ніч і чоловіка, котрий забрав дещо дуже цінне у мене, та, на жаль, пам'ять й не думала повертатися. 

В аудиторії було доволі шумно і коли ми з Лікою зайшли, одногрупники  почали голосно кричати "Вітаємо!", а тоді ще й вручили мені букет червоних троянд. Я ж розгубилася настільки, що навіть не знала, як зупинити все це. Мої одногрупники знали, що вчора у мене мало бути весілля. Тільки от ніхто їх не попередив про те, що усе скасували. 

- Ем... спасибі, але… - я лише рота відкрила, щоб усе пояснити, коли ініціативу в свої руки взяла Ліка.

- Спасибі всім за привітання! Наша наречена ще трохи шокована, тому не зважайте! - подруга несла щось явно не те, і я не розуміла, що на неї найшло. - Справа в тому, що весілля довелося трохи перенести через певні обставини. Тільки ви не засмучуйтесь, святкування у силі. В п'ятницю усі йдемо в клуб.

Схоже, одногрупники тільки цього і чекали. Радісно переговорюючись, що можна буде напитись на халяву, всі розійшлися по своїх місцях. І лише я продовжувала стояти посеред аудиторії, не розуміючи, що це за дурню придумала Ліка. 

- Навіщо ти сказала їм, що весілля перенесли? - шепнула на вухо подрузі, коли ми сіли на свої місця. 

- А ти хотіла правду їм сказати? - фиркнула Ліка. - З тебе сміятися будуть! Ще й приплетуть, що наречений сам тебе кинув! Знаю я цих змій універських!

- То краще, щоб брехала я? Скоро вони і так зрозуміють, що ніякого весілля не буде! - невдоволено сичу.

- І як? У тебе на пальці обручка за шалену купу грошей! - кивнула на мою руку. - Я вже навіть рада, що вона не знімається. Чудове прикриття для нашого плану.

- Твого плану! - поправляю подругу.

- Та байдуже! - фиркає дівчина.

Розмову доводиться завершити, тому що заходить викладач. Впродовж усієї лекції намагаюся знайти щось хороше у плані Ліки, але нічого не виходить. Брехати - це не вихід з ситуації. Рано чи пізно всі дізнаються правду, і тоді навіть обручка не допоможе. 

На перерві разом з  Лікою прямуємо в їдальню. Хочеться випити гарячого чаю і обговорити з подругами плани на цей тиждень. Так, як я уже на третьому курсі, скоро практика і потрібно знайти хороше місце для її проходження. Факультет міжнародних відносин я обрала не просто так. Ще зі школи вивчала іноземні мови, і саме перекладами хочу займатися у майбутньому. 

І якщо зі мною все зрозуміло, то Ліка пішла слідом за мною взагалі з незрозумілих нікому причин. В той час, коли ми закінчили школу, її батьки якраз були на стадії розлучення. Дівчина сильно переживала з цього приводу і про майбутню професію зовсім не думала. Просто пішла туди, куди я. На щастя, Ліка така особа, що ніде не пропаде, і мови їй підкорялися швидко та якісно. 

- Перед весіллям я планувала проходити практику у Бориса, а тепер вже й не знаю… - помішуючи ложкою чай, поділилася своїми роздумами. 

- Хіба це проблема? Ти можеш попросити батька допомогти, - додала Ліка. - Або не паритися і проходити практику у нього. Я так і зробила. І татко в захваті, що донечка буде поряд.

Мені не хотілося навантажувати батька ще цим. Він і так натерпівся через моє скасоване весілля, а тепер ще й це. Тому вирішила сама шукати вихід з ситуації, і якщо нічого не вийде, вже тоді попрошу тата про допомогу. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍