Читати книгу - "Уява або життя, Madlen Rivalle"

Ранок п’ятниці почався з того, що батьки Ленз повідомили, що на вихідних будуть у відрядженні, тому весь будинок під наглядом доньки. Це так часто відбувалося, що вже не дивувало дівчину. Сьогодні вона прийшла до школи вчасно, в класі була метушня і галас, всі зібралися навколо оголошення, яке розвісили на стіні. Обходячи людей, дівчина пробралась до своєї парти. До неї підійшла Сара.

Що за ажіотаж сьогодні? – запитала Ленз. Науковий центр влаштовує для нашої школи триденний профорієнтаційний табір. Купа лекцій по різним напрямкам і можливість дослідження їх величезної бібліотеки. Бачу, що не всі задоволені цією новиною. В кінці поїздки треба здати реферат про обрану галузь. Мабуть, це і обурює декого. Хлопці сподівалися лише гарно провести час в лісі та на озері. Там і таке є? Так, і табір є обов’язковим, особливо для тих, хто ще не визначився з майбутнім. Вчителька хоче поділити всіх на пари, щоб було цікавіше працювати над доповіддю. І ти вже знаєш з ким будеш? – поцікавилась Ленз. Я не їду, – посміхнулась Сара, – бо мої документи вже прийняв університет і я ходитиму на курси туди. Круто, мені б так. А ти ще не визначилась куди будеш йти далі? Ні, нам же ще рік вчитися, а наразі я навіть не можу уявити, що чекає мене на наступному тижні. Тебе чекає табір, він стартує з понеділка, є час підготуватися на вихідних. Ось тобі трохи впевненості щодо майбутнього, – посміхнулась Сара. – Розклад лежить на столі у вчителя, візьми обов’язково.

Ленз забрала буклет з детальним описом майбутньої мандрівки. Протягом трьох днів в них будуть двогодинні лекції від спеціалістів в сфері медицини та психології, музики та мистецтва, архітектури та технологій. Після – відпочинок в лісі та на озері, в супроводі кураторів. А також бібліотека для написання їх есе. Мета проєкту –  розповісти чому обраний напрямок важливий для учня.

Все виглядало цікаво, особливо для Ленз, бо вона ніколи не задумувалась про своє майбутнє. В наступному році вона випускається і треба було приймати дорослі рішення. Але три дні на великій відстані від дому, могли погано вплинути на Леві, зважаючи на його останні спостереження. Він буде не в захваті від новини.

День проминув швидко і Ленз вже прямувала додому. Вона відправила повідомлення матері, щоб попередити її про від’їзд, бо не було гарантії що вона з татом повернеться до того часу. Знайомий голос погукав її. Ентоні поспішав скласти їй компанію. Цього разу вона не була проти.

Привіт, – привіталась дівчина. Привіт, чув, що ваш клас їде у табір. Так, ти теж там був? Ні, я давно вирішив йти у спорт, тому тренер мене відмазав. Ти додому? Сьогодні п’ятниця, не хочеш пройтись деінде? Можна, в мене як раз до тебе розмова. Звучить страшно, – посміхнувся хлопець. Куди хочеш піти? Може просто сядемо десь кави випити? Все що забажаєш.

Вони пройшлись до невеличкої кав’ярні. Сівши на терасі, замовили напої.

Так про що розмова? – поцікавився Ентоні. Мені треба незалежна оцінка і думка хлопця – почала Ленз. – Я розумію, що ти не просто так весь час кликав мене кудись і проводжав додому, але в мене є дехто, і  з ним дуже складно, тому мені потрібна порада. Ти нарешті погодилась на побачення для того, щоб відшити і запитати мою думку, щодо іншого хлопця? – спохмурнів Ентоні. Я не хотіла, щоб це настільки погано виглядало, – почала хвилюватися дівчина. Все гаразд, я не проти тобі допомогти. Дякую. Повертаючись до мого питання: як ти думаєш, на якому етапі спілкування стає зрозуміло, що між людьми виникають почуття? Вже декілька років у мене є близька людина. Дівчата в школі наділяють ідеального хлопця тими чеснотами, які завжди були в нього. Він турботливий, я повністю йому довіряю, він завжди на моєму боці. Я ніколи не залишалась сама в складні моменти. Воу, звучить як щось дуже серйозне, і він очевидно тобі не байдужий. Так, мабуть, – задумалась Ленз, – але я не впевнена щодо нього. Повністю байдужий хлопець не робив би те, що ти перерахувала. Та треба пам’ятати різницю між ліпшим другом та коханим. Закоханий хлопець помічає твою красу і йому не все одно на те, чи залицяється до тебе хтось. Щось ще? – дівчина подумки занотовувала все що він казав. Не знаю. Ви тримались за руки, ходили на побачення, цілувались чи щось ще? Ми трималися за руки, – зніяковіла вона, – і обіймалися в ліжку, тільки не зрозумій не правильно, нічого не було! Ми навіть не цілувалися, – почала белькотіти вона. Спокійно, я нічого не думав. Мені здається, ви могли б почати з побачення, а після, якщо нічого не буде зрозуміло, поговорити як дорослі люди. Він твій одноліток? Трохи старший за мене. Тоді гарна і відверта розмова чудовий початок. Дякую тобі і вибач, що так вийшло, я не хотіла образити тебе. Все нормально, – сказав хлопець.