Читати книгу - "Exhalation(видих), Анна Алейникова"

Я б хотіла висловити подяку до тих хто прочитає цю книгу ,близьким та рідним , хто підтримав мене , та допоміг. За цей час я зрозуміла кому можна довіряти, кому ні. Звісно, людям лячно повністю довіритись, але зараз не про це. Як я вже казала, це не просто книга, це вислів думок та почуттів в неприємний для мене період у житті. Тому вірші для мене були найкращим способом відволіктись і про них я казала не багатьом.

Я вважала що вони нікчемні та «не дай Боже» хтось їх побачить. Але один раз я відправила один із перших віршів (а саме вірш «Рядки») своєму дідусю. Після цього мені стало легше. А пізніше зі страхом осудження відправила своєму близькому другу , проте йому дуже сподобалось як і дідусеві і я задумалась над подальшим написанням .

Окремо виписую та окремо дякую своєму дідусеві Миколі , про якого я згадувала трохи вище. Саме він мотивує, завжди підтримував та вірив у мене на початку. Саме він мене завжди захищав і його любов та віра в мене для мене найважливіше в житті. Якби не він, можливо , цієї книги і не було б. Саме заради нього я не опускаю руки, не сиджу і не «загниваю» в темній кімнаті в навушниках цілими днями. Саме із-за нього в мене є віра в себе

. Звісно, мене підтримували багато з моїх близьких та рідних, і їм я теж безмежно вдячна. Але якщо мене спитають що мене спонукає до написання віршів або що мене мотивує в починаннях в будь якій сфері, я щиро, з теплом в душі відповім : 

                                                                      «Мій діда Коля»

Кінець