Читати книгу - "Пограємо в любов, Зоя Лістрова"

Коли Коля прийшов додому, у них була Ліза, йому ж не терпілося поговорити з Машею. Нервувати Лізу він не хотів. Коля помітив, що після поїздки Ліза посумніла. Вона навіть усміхається через силу.

- Дівчатка, а може завтра рвонемо в кіно?

- Смієшся, а дітей куди?

- Ви йдете, я посиджу з дітьми.

- Я Сеню попрошу посидіти.

- А Сеня, це хто? - Запитала я.

- Мій друг. Він хороший, не боїсь , впорається.

- Ні, краще я посиджу.

- Вирішено, завтра йдемо в кіно, вибирайте, що дивитися. А я зателефоную Сені, хай і онука свого візьме.

- Так він старий, а ти його Сеней називаєш.

- Він молодий дід, йому ще й сорока п'яти немає.

- Ну тоді гаразд, сходимо, мені треба переключитися, - я пішла до себе.