Читати книгу - "Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер"

–І це все, що ти скажеш?– розсердилась Джилана.– Теж мені прийомна мати!

–Ей! – одночасно запротестували Найджел і Пітер.

–Не помічала істеризму, коли ти тільки до нас приєдналась.– закотила очі Калерія, грім прокотився небом.

–Істеризму?! Подивись, що вона накоїла, а ти стоїш там і захищаєш свою сестру, так, ніби нанесення травм нормальна ситуація у вашій родині! Ви якісь ненормальні!

–О, серденько, ти не уявляєш наскільки.– хмикув Пітер.–Ельга буває ще тою чортякою, але ти не в тому положенні, щоб говорити про неї так. Вона все ще принцесса Ґотліну. І твій благовірний не надто переймається продірявленим обличчям. Тож опануй себе, нарешті.

–Начхати мені!– сердилась Джилана.–Ельга має відповіси за це! І якщо прийомна матір Найджела вважає, що подібне можна спускати з рук, я навіть не знаю…Почекаємо, доки вона кине нам під ноги його тіло, бо він невдало пожартував?!

–Найджеле, притни язика свой малій, бо я його зараз ошпарю.– нахмурився Пітер.

–Це у вас сімейне! Ви тільки і вмієте, що приносити один одному біль!

Блискавка пронизала небо, Джилана здригнулась, Калерія звузила очі, глянувши на дівчину впритул.

–Ти знаєш мене і мого сина від сили місяць, але вважаєш, що через цю тоненьку ниточку на зап'ястку, маєш яке–небудь право вимагати щось від нього, або відкривати свого рота в бік жінки, що його виростила і її родини, яка, на хвилинку представляє Верховний Клан?

–Знаєш, що, твоя величносте…–рушила вперед Джилана.

–Досить уже!– крикнув Найджел, ставши між ними.–Це був складний день, припиніть хоч ви сваритись. Джилано, я вдячний за турботу, але Калерія має рацію, я в нормі, Ельга не зашкодила б мені серйозно, це був урок, про який вона мене попередила. Ці відмітки я повністю заслужив.

–А якже…заслужив. Кинутись на слабшого, молодшого…Вона чудовисько!

–Просто залиш її там, хай перебіситься.– шепнув Пітер, хапаючи Найджела.

–Ти щось дізнався?– змінила тему Калерія.

–Вона не стане нам допомагати.

– Це було зрозуміло по твоєму подряпаному обличчю.– фиркнув Пітер.

Сьогодні вони всі були занадто втомленими для походу до вод. Розбивши табір, вони забулися неспокійним сном. Г'ю підготував кілька варіантів для пошуку карти. Найджел почувався жахливо. Він думав, що не зміг зробити нічого, щоб допомогти друзям. Оповитий почуттям провини, він провалився в сон.

Ельга роздумувала над словами Найджела. Сестри Води вміли приховувати свої джерела. А тому відшукати їх буде непросто. Г'ю розумний картограф, але знань в історії Ґотліна в нього недостатньо. Вони ніколи не знайдуть джерело Священних вод. За легендою першими жителями землі були богами, що зійшли до людства. Вони були величезних розмірів, і ставилися до людей, як до слуг. Коли почалася війна між богами, що володіють магічними силами, і людьми, які кочували тоді в пошуках нових земель, Верховна Богиня Арріон, що любила людський рід, розгнівалася і перетворила богів на людиноподібних істот. На місці перетворення утворилася річка, увійшовши в яку, можна було пізнати істину і відновити свої сили. Такі води називалися святими. Але Ґотлін мінливий і де точно знаходяться води ніхто не знав. Це перетворилося на легенду про рівність магів і людей, головна думка якої полягає в тому, що маги гості в людському світі, а від того мають захищати їх, а не калічити. Ельга замислилася, чи є в ґотлінських архівах якісь згадки про місцезнаходження вод. Сестри води знають більше про це. З ними Селія, але в неї перший цикл, навряд чи вона знає хоч щось. Тема прокляття палацу мучила Ельгу, але вона ніколи не думала звернутися до сестер води. Можливо, варто вирушити в королівство глибин і відшукати королеву сестер? Айларіан хитав хвостом, торкаючись пухкою масивною лапкою коліна Ельги.

–Що, любий, у нас знову гості?– погладивши морду великого барса, нахмурилась Ельга.

–Агов, величносте? – відгукнувся веселий голос.

Ельга встала, повернувшись до дверей. Джим оглядав крижані коридори палацу, коли вона матеріалізувалася перед ним, він тільки посміхнувся.

–Що ти тут робиш? – запитала вона.

–Відстав від компанії. Вирішив поспілкуватися.

–Не наймудріше рішення.

–Так, я помітив по обличчю Найджела.

–Рани не глибокі. Скоро оклигає. З чим завітав?

–Скажи, чим допомогти тобі? Я ж бачу, ти сама не своя.

–Ще один мотиватор.– закотила очі Ельга.

–Егеж, виїжджаю на дім.– хихотів Джим, хоча в очах не було і тіні веселощів.

–Заплачу подвійну таксу за мотиваціні послуги, якщо заберешся прямо зараз.– зітхнула Ельга, сцепивши руки в замок.

–Ти від мене не відкупишся.

–А як Джина ставиться до твоїх походеньок? – запитала раптом Ельга, обійшовши хлопця.

–А до чого тут вона?

–Мені здається, ти маєш бути ближче до новопридбаної половини. А ти вештаєшся в палаці іншої жінки, як ти їй це поясниш?

–Виправдовуватися не стану, ми й не були з нею близькими. Зараз вона не пам'ятає мене і не хоче спілкуватися. На правду, я не засмучений.