Читати книгу - "Знак янгола, Надія Містицька"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
—Але в мене вже є наречена, ми повинні з нею скоро одружитися, – дивувався Євген.
—Ой, та годі вам, можете одружитися з нею мені все одно. Про цей шлюб знатимуть тільки ми з вами. Більше ніхто. Тож ви можеш одружитися з тією, яку любите. Хоча, як мені відомо, вона вже скасувала весілля через вашу зраду. Тож у вас вже немає нареченої. Погоджуйтесь. Це буде нам обом вигідно, — лукаво посміхалася Дженні.
—Усе ви знаєте. Це лякає, — насторожився Євген.
—Не бійтесь, я не завдам вам шкоди, — запевнила його Дженні.
—Але чому я, а не той хлопець?
—Є ще три кандидати на місце мого чоловіка ось я і вибираю слушний варіант. Головне щоб був молодший, а не старший за мене років так на двадцять, — з огидою скривилася Дженні.
—М-да, перспектива не дуже. Я подумаю над вашою пропозицією і пізніше повідомлю вас. Як я зможу знайти вас? — запитав Євген.
—Я сама прийду, як тільки ви вирішите прийняти чи відхилити мою пропозицію, а тепер мені вже час. До зустрічі, — Дженні підвелася з крісла і вийшла з кабінету.
—У що я вплутався? — хлопець взявся за голову та поставив лікті на стіл. — Треба поїхати до Христини. — Женя підірвався з місця, взяв піджак, що висів на спинці крісла, і на ходу вдягаючи його, вибіг з кабінету.
Через деякий час Женя постукав у кімнату Христини. Дівчина відкрила і здивовано подивилася на непроханого гостя.
—Хто така Дженні? — одразу накинувся на неї Євген.
—Твоя чергова коханка? — припустила Христина, зі злістю дивлячись на нього.
—Я її вперше побачив сьогодні. Вона прийшла в компанію і сказала, що ти скасувала весілля, — в очікуванні дивився на дівчину Женя.
—Ти думав що я залишуся з тобою? Після того, як ти мене зрадив? — вражено запитала вона.
—Дай мені шанс, прошу, — попросив Женя.
—Ні, вибач, але я не хочу мати з тобою щось спільне. Ти зрадив мене, а зради я не пробачаю, — незворушно промовила Христина.
—Ти ще пошкодуєш про своє рішення, — роздратовано сказав хлопець.
—Я вже шкодую, що зв'язалася з тобою, — сказала дівчина і зачинила двері перед носом хлопця. Роздратовано фиркнув, він вийшов із дому.
***
Хлопці сиділи у студії звукозапису та працювали над новим треком. До кімнати зайшла Дженні.
—Привіт, хлопчики, — привітала вона хлопців.
—Добрий день, а ви хто? — здивовано спитав Андрій.
—Не має значення хто я. Мені потрібний Гончарук Денис та Данилов Сергій, вони тут? — запитала Дженні, окинувши поглядом всіх присутніх.
—Що вам потрібно від нас? — суворо запитав Денис, підводячись із крісла.
—А ти хто? — Дженні проігнорувала його питання.
—Гончарук Денис. То що вам потрібно від мене?
—А де Сергій?
—Я тут. — хлопці були здивовані. Хто її взагалі впустив у студію. Стороннім не можна заходити сюди, особливо, коли йде запис нового альбому.
—Данилов Сергій, значить. А ти нічого. Хоча і Денис думаю теж буде хорошим варіантом, — задумливо промовила дівчина, уважно розглядаючи чоловіків.
—Варіантом для чого? — насторожився Сергій.
—Щоб вийти заміж, — спокійно промовила Дженні.
—Заміж? — здивовано перепитав Сергій.
—Ви хоч уявляєте, скільки дівчат хочуть стати його дружиною? — засміявся Денис.
—Мені байдуже. Навіть якщо у когось із вас вже є дівчина чи навіть наречена – шлюб все одно фіктивний. Про цей шлюб знатимуть тільки двоє — я і наречений, треті особи ніколи не дізнаються про те що ми одружені. Ви навіть можете ВЖЕ одружуватися з іншою дівчиною, — буденним тоном сказала дівчина.
—Але навіщо це вам? Вперше чую про такі умови та можливості. Може, давайте я стану вашим чоловіком? — запропонував Артем.
—На жаль ні. Більше вам поки що нічого розповісти не можу, вибачте, — розвела руками в сторони Дженні.
—У цей момент у студію увійшов Микита. Побачивши дівчину, він завмер у дверях, приголомшено дивлячись на неї.
—Що ти тут робиш? — проковтнув ком у горлі Микита.
—Чоловіка шукаю, — спокійно промовила Дженні.
—Ти ж сказала, що в тебе весілля за тиждень, — нагадав Микита.
—Все дуже складно, як виявилося насправді. Протягом тижня я маю вийти заміж, але тільки хто наречений поки не знаю, — знизала плечима Дженні.
—Може, давай я ним буду?
—Пробач, але тебе нема в цьому списку. Хлопчики, подумайте над моєю пропозицією. Я трохи пізніше зайду до вас по відповідь, — мило посміхнулася дівчина і вже збиралася вийти зі студії.
—І що ж ми отримаємо на заміну якщо погодимося? — Денис склав руки на грудях, уважно дивлячись на дівчину.
—Я виконаю будь-яке ваше бажання. Тільки мене воно стосуватися не повинно, — попередила Дженні.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знак янгола, Надія Містицька», після закриття браузера.