Читати книгу - "Втрачене серце духа, Олександра Метафор"

— Нам довго ще?! — із захеканим криком кинув я, коли Ася обернулася і усміхнулася мені в усі білосніжні зуби.

— Ми прийшли, — сповістила вона, і сірі стіни почали бліднути.

Це була магічна ілюзія. Я бачив, як видимість лабіринту згасала, змінюючись цілком пристойним сучасним фойє якогось офісу. Картинка мерехтіла ще деякий час, після чого остаточно зупинилася.

— Де ми? — запитав я, захоплено оглядаючи скляні стіни офісу.

Вид відкривався на весь нічний Париж.

— В Академії медіумів.

________________________________________

Любі, з цими святами геть пропустила проду в суботу. Дякую за ваше терпіння! Далі буде веселіше - ми все ближче до відповіді на наші питання. І все ближче до тяжкої дилеми.

А сьогодні - свято! Тож дозвольте побажати вам тепла вдома, близьких поруч і цікаву книгу до ваших прекрасних рук. Обіймаю кожного! Дякую за ще один рік разом!

З прийдешнім Новим роком!

Підкорити потраплянку -yA21TWb

Завжди ваша,
Олександра Метафор