Читати книгу - "Дворянка, Дмитро Українець "
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Туліо провів мене у кімнату, накрив постіль і вийшовши віддав мені ключ. Це був справжній чоловік. Я таких ніколи ще не бачила, в прямому сенсі сказаного. Я гадала, що чоловікам лише оголене тіло і злягання в ліжку потрібне, а йому ні, адже він з простої вихованості цього не робив, хоч і можливо мав такі думки. Я лягла під тепле одіяло і дивилася в вікно на зорі, які було дуже гарно видно, а ще я мілко, але бачила як у маєтку на пагорбі запалюється вогник і якійсь кімнаті. Я знала, що дім мій там, але я так не хочу туди повертатися. Кінець кінцем я заснула, а на ранок мене чекала зустріч з сонцем, ранкові потягання і неочікуваний стук у двері, та чоловічий голос, що кликав мене снідати.
(Розділ ІІІ вийде у середу 07.08.24 р.о 13:00. Прошу всіх вмикати настільні лампи, завоювати теплий чай і насолоджуватися історією💖💖💖)
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дворянка, Дмитро Українець », після закриття браузера.