Читати книгу - "В пошуках себе , Альбіна"

Кроки , які ведуть до себе

Творчість стала для Алі новим шляхом. Це був шлях не до успіху, не до досягнень, а до себе. Спочатку її слова були ледь помітними, а її думки заплутаними, але кожен написаний рядок був ніби новим підтвердженням того, що вона повертається до свого справжнього "я".

Вона почала писати не для того, щоб довести щось іншим, а для того, щоб зрозуміти себе. Кожне слово було як розкритий шматочок її душі. Аля зацікавилася не тільки писемними формами, але й створенням історій, які втілювали її переживання та емоції, як вона тепер розуміла — найкращі історії виходять саме з найглибших переживань.

Вранці, сидячи на кухні з чашкою кави, вона думала про те, чому не могла цього зробити раніше. Чому так довго відкладала? Відповідь була проста. Вона боялася. Боялася того, що буде нелегко, що її слова не знайдуть відгуку в інших. Але з часом вона зрозуміла, що важливо не те, що інші думають, а те, як вона відчуває саму себе, коли творить.

Якщо колись вона мала чіткий план, прагнення до ідеалів і досягнень, то зараз її план був простим: створювати, пізнавати, не боятися експериментувати. Вона стала відкритою до всіх можливостей, навіть якщо вони здавалися не зовсім очевидними. Адже найголовніше — відчувати, що кожен день приносить можливість нового відкриття, навіть якщо це просто порція натхнення або захоплення від тих маленьких, але важливих речей.

Її хлопець помітив, як змінилася Аля. Вона більше не жила по інерції, більше не намагалася відповідати чиїмось вимогам. Вона була самою собою. І це було найбільше досягнення.

— Ти стала іншою, — сказав він якось, спостерігаючи, як вона знову зосереджено пише. — Не боїшся помилок, не боїшся бути собою.

Аля усміхнулась, продовжуючи писати. Вона відчула, як це важливо. Більше не потрібно було намагатися бути ідеальною. Вона змогла бути просто собою, і це давало їй відчуття свободи.

Перші публікації, перші відгуки — все було новим для неї. Вона дивилась на реакцію людей і розуміла, що це не те, чого вона прагнула. Їй не важливо було, скільки людей читатиме її роботи. Головне — що вона змогла вийти за межі своїх колишніх страхів. Вона більше не була тією, хто сидить у тіні й приховує свої справжні бажання.

Аля більше не боялася розчарувань. Вона пішла шляхом проб і помилок, і це дало їй більше, ніж усі попередні зусилля бути досконалою. Вона зрозуміла, що тепер не потрібно мати чіткої відповіді на питання, ким бути. Вона могла змінювати себе, і це було нормально.

Її хлопець був поруч, підтримуючи її на цьому шляху. І вона знала, що, незалежно від того, куди вона буде рухатись далі, вона більше не буде одна в своїх пошуках.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍