Читати книгу - "В пошуках себе , Альбіна"

Відповідальність, що перетворилася на тягар

З дитинства Аля завжди прагнула бути найкращою. Вона не просто виконувала завдання — вона перевершувала очікування. Вчителі захоплювались її працездатністю, а батьки пишались її досягненнями. Вона була тією дівчиною, яка завжди все робила за планом, за графіком. У її світі було місце тільки для серйозних справ і результатів.

Але часом серйозна відповідальність, яку вона брала на себе, ставала важким тягарем. У підлітковому віці вона почала відчувати, що не має права на помилки, на розслаблення. Її думки були зайняті завданнями, цілями, термінами. Вона наче збудувала собі стіну, за якою не було місця для сумнівів або неідеальності.

Але з часом ця стіна почала давити. Вона більше не могла просто насолоджуватись життям, мріяти, дозволяти собі бути легкою. Все, що робила Аля, почало відчуватись як обов'язок, навіть те, що раніше приносило радість.

І ось, коли вона опинилась у коледжі, вона відчула, як цей тягар став нестерпним. Кожен новий день в навчанні ставав ще однією боротьбою. Здавалося, що вона більше не могла тримати баланс між тими вимогами, які ставила перед собою, і тими, які диктувало оточення. Всі її плани почали розвалюватися, і тоді вона відчула, що щось пішло не так.

Не бувши готовою до поразки, вона кинула навчання, шукаючи відповідь на питання: Що далі? Але відповідь не приходила. Аля залишалась у пошуках. Вона не могла знайти того самого вогника, який завжди палає всередині людини, коли вона точно знає, що їй потрібно. Натомість залишалась порожнеча, яку важко було пояснити навіть самому собі.

І тепер, коли вона сиділа на дивані з чашкою кави, вона зрозуміла, що відповідальність, яку вона несла так довго, зрештою стала її найбільшим ворогом. Вона не мала права на слабкість, не мала права на невдачі. І це стало причиною її відчуження від того, що дійсно приносило їй радість.

— Важко так, коли все мусить бути ідеальним, правда? — запитав її хлопець, помітивши її задумливий погляд.

Аля всміхнулась йому.

— Так, важко. Я завжди думала, що якщо я буду старанною, то все буде добре. Але це не завжди так працює.

Він обняв її, і на мить все стало простим і зрозумілим. Відповідальність не повинна бути тягарем. Ідеальність не повинна бути мрією. Аля зрозуміла: потрібно дозволити собі бути людиною — з усіма слабкостями, сумнівами і, звісно, з мріями.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍