Читати книгу - "Бачу ціль, шукаю сенс, Ванда Кей"

Розділ 5.2

Емма

Заклад знаходиться в будівлі дуже давньої споруди. Коли заходиш то відчуваєш дух далекого світу сімнадцятого століття, дух старовини, вічності, тлінності. Здається, що ось зараз з-за рогу раптом визирне якийсь вікінг або середньовічний лицар. Беззаперечно, я вражена і з цікавістю озираюся.

 За арковим склепінням, у передній частині кафе, що відокремлює парадну частину від службової, приглушене освітлення, через що й так не велике приміщення здається ще меншим, ніж є насправді. Цей факт робить його надзвичайно затишним і гостинним. Наче воно створене і працює тут виключно для нас одних. Особливо вражає величезний підлоговий годинник у стилі бароко. Лунає красива мелодія бою годинника, яка сповіщає, що нічого в цьому світі не стоїть на місці. Химерні стрілки невблаганно переміщаються циферблатом, відраховуючи миті нашого земного терміну. Я навіть замислююся про давність їхньої служби.

- Так це ж кондитерська! - вигукую я, щойно натикаюся поглядом на вітрини з різноманітним асортиментом кондитерських виробів. Під променями яскравих точкових лампочок усі вироби, вкриті шоколадною глазур'ю, мають особливо апетитний і привабливий вигляд.

- А найголовніше, тут є саме те, що тобі так необхідно в цю хвилину. Ти ж змерзла, чи не так?

- Є трохи.

- Глінтвейн за особливим, глибоко законспірованим рецептом. І гарячий шоколад.

Артур винятково дбайливо допомагає мені зняти пальто. Метушиться навколо мене, наче на прийомі у принцеси.

- Отже, чому ти надаєш перевагу? - вкрадливо цікавиться він.

Переді мною опиняється папка з меню в дорогій палітурці. Артур галантно відкриває її переді мною, не зводячи очей з мого обличчя. Наче він підозрює про те, які бурі вирують у моїй сум'ятій душі.

- Особливого колориту цій кондитерській надає можливість самому приготувати гарячий шоколад, за своїм, індивідуальним смаком. Ти будеш шоколад, я сподіваюся?

При цьому він накриває мої долоні своїми.

- Буду. Вже з великим задоволенням передвкушаю смак ласощів. І взагалі, я буду все, що будеш ти. Я тобі довіряю.

Я не прибираю руки зі столу, насолоджуючись дотиком трохи грубої шкіри чоловічої теплої руки.

Чоловік ненадовго встає з-за столу, але тільки, щоб розпорядитися щодо нашого замовлення.

Усе дуже незвично. Невдовзі нам приносять комплект обладнання для приготування гарячого шоколаду - газовий пальник, на кшталт стародавнього примусу, тільки в мініатюрі, та маленькі баночки з різними спеціями. Це так виявляється класно - самому брати участь у приготуванні божественно-ароматного напою!

Спочатку я з підозрою ставлюся до того, що нам доведеться самим готувати шоколад, сидячи за таким маленьким столиком, і спостерігаю за тим, що відбувається, з певною дещицею скепсису, але в міру того, як просувається процес, сама процедура так захоплює мене, що забуваю про своє первісне неприйняття.

Артур розпалює полум'я, а я відбираю шоколадні диски в джезву. З молочника наливаю невелику кількість вершків і передаю Артуру для підігріву. Наші руки раз у раз стикаються, і Артур не втрачає нагоди, щоб зайвий раз приголубити їх.

Незабаром мені приносять гарячий пряний глінтвейн.

- Це дуже смачно. Спробуй!  - я простягаю йому великий кухоль із напоєм.

 Удвох із ним ми досліджуємо вміст баночок зі спеціями. Відкриваємо кожну з них і вдихаємо аромат. Дуже важливо не помилитися з вибором.

Судячи з того, як він пильно стежить за моїми діями, для нього дуже важливий мій вибір спецій.

Незабаром аромат чарівного напою поширюється повсюдно, огортаючи нас, дратуючи нюх.

 За цим крихітним столом у нас немає жодної можливості уникнути дотику наших рук. Усе відбувається абсолютно природно, начебто так задумано - стовідсоткова ймовірність зблизитися тим, чиї стосунки перебувають у стадії зародження.

 Наші з Артуром кулінарні смаки напрочуд збігаються. Так несподівано інтимно сприймаються буденні речі. Складається враження, що ми були знайомі все своє життя і зустрілися після короткочасної розлуки.

Чи може він хоча б здогадуватися про мої бажання?

Наша близькість настільки відчутна, що з кожним його подихом я відчуваю найменші рухи його тіла.

- Важко переоцінити могутність шоколадного аромату, - Артур порушує мовчазну ідилію між нами.

Охнувши, я намагаюся відсторонитися, але його руки миттєво обхоплюють мої, зупиняючи і захищаючи від наближення до пальника.

Він дарує мені солодке передчуття нових тісних обіймів, але поки що я прикидаю, чи варто мені милостиво прийняти його ласки,  чи чинити йому спротив, поставивши на паузу розвиток наших стосунків. Те, що він буде, у цьому сумнівів немає.

Усе тіло, здається, розчиняється в пристрасному бажанні і я хапаюся руками за край столу.

- Чи не бажаєш спробувати, Емма? - Артур підносить ложку з гарячим шоколадом до моїх губ, заздалегідь подувши на неї. - Треба ж перевірити, що в нас вийшло.

- Це шедевр! - прикриваю очі від насолоди.

- За мрію, що збулася! - Артур урочисто піднімає свою піалу, спонукаючи мене зробити те ж саме, і ми цокаємося ними. Лунає дзвін порцеляни.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍