Читати книгу - "Казки розуму, anwsxxz"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Це спершу здалося безглуздою забавою: група старшокласників у елітному ліцеї влаштувала щось на зразок “рольової гри” проти свого вчителя історії. Але те, що сталося за два дні після цього, було чим завгодно, тільки не грою.
На стіні класу, намальований білою крейдою, постав вирок:
“Він не склав перше випробування — він не згадує легенду.”
“Друге — він не врятував принцесу (ученицю, котра скаржилась на несправедливість).”
“Третє — він повинен обрати: знищити себе чи перетворитись на монстра.”
Його відшукали в помешканні. Без записки. Без пояснення. Тільки чарівна ілюстрація на столі — “Темний ліс”, і напис:
“Я не герой. Вибач.”
Едвард оглянув клас. Усе нагадувало примітивну театральну сцену: дерев’яні стільці в колі, імпровізовані “плакати суду”, костюми, виготовлені зі старих речей.
— “Це не бунт. Це — перформативне правосуддя,” — промовив він.
— “Вони відтворили казковий сценарій без жодного емоційного фільтра,” — додала Еллі, тримаючи в руках «маніфест героїв», створений учнями.
У маніфесті писалося:
“Кожен дорослий — потенційний дракон. Щоб зберегти чистоту оповіді, герой має судити його за казковими законами.”
“Історія — це суд. Фантазія — наш меч.”
У соціальних мережах під хештегом #ТриВипробування вже почали з’являтися відео з інших шкіл.
Підлітки імітували казкові суди над вчителями, батьками, навіть самими собою.
Едвард переглянув усе ще раз.
— “Це сюжет без героя,” — мовив він. — “У класичній історії герой проходить випробування, щоб довести свою силу. Тут же — суд відбувається без шансів. Тут лише покарання.”
— “Вони не хочуть рости. Вони хочуть судити,” — сказала Еллі тихо.
Виявилось, що в одному з VR-додатків, пов’язаному з системою “MythOS”, існувала прихована гілка під назвою “The Tribunal” — “Трибунал”.
Це був симулятор, де користувачі обирали “казкову роль” (герой, свідок, принцеса, дракон), після чого отримували сценарій, в якому мусили судити інших за власним уявленням про “мораль”.
NULL вкотре давав себе знати.
“Казка — найзручніша форма вироку. Бо вона не питає, вона розповідає.”
— “Усе почалося з образів,” — мовив Едвард. — “Але образи без розуміння перетворюються на зброю.”
Він закрив справу, записавши в нотатнику:
“Казка без розуму — це знаряддя праведного насильства.”
А за вікном уже нова афіша:
“Ти — герой. Але чи вартий ти казки?”
Кінець частини 8. Продовження у частині 9: «Казка з голосом»
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Казки розуму, anwsxxz», після закриття браузера.
