Читати книжки он-лайн » Міське фентезі 🌆🌟🔮 » Отець всіх лис, Марк Лапкін

Читати книгу - "Отець всіх лис, Марк Лапкін"

20
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 79 80 81 ... 142
Перейти на сторінку:

- У мене є запитання! - не чекаючи дозволу, голосно викарбував ватажок жовтих ченців Святого Вінчі. - Що буде з жителями цього міста, якщо ніхто з нас не зупинить Мару?

Хлопчик зупинив ходьбу, щоб надати сили подальшій відповіді.

- Для жителів Міста Троянд настане День Страшного Суду, - спокійно відповів він. - І для цього не обов'язково навіть вам гинути, - переходячи на посмішку, пояснював юнак. - Для цього не обов'язково, щоб Мара знищила все Місто Троянд з його сотнями тисяч жителів. Адже якщо Демон, або будь-який його уламок, почне залишати адміністративні межі міста, Отець влаштує тут локальний кінець світу.

Хлопчик продовжив іти. Тепер він ішов повз монахів у білому. Школа Дірки від Дупи відверто не тяжіла до промов вищого служителя і не намагалася цього приховувати.

- У Отця і зброя є для цього відповідна, - інтригував хлопчик. - Так просто й називається - "Зброя Судного Дня".

Олег перестав відчувати щось жахливе в пророцтві Брехуна про його кончину влітку. Настоятель без храму на пару з вищим служителем влаштували тут атмосферу спіритичного сеансу, немов усі присутні були примарами і загинули ще вчора.  

- Це так, - підтвердив настоятель без храму. - Моїм монахам-воїнам не вдалося захистити місто Мільйона Троянд від невідомого Демона, і Отець очистив столицю Сходу.

- А ти чому не здох під час чистки? - не витримавши, процідив через зуби Олег. - Захисник ти сраний.

Претензія Олега здавалася виправданою в очах вищого служителя, хоч і не дуже своєчасною. Сам монах у червоній робі не став реагувати на образу на свою адресу.

- Ця моя служба - суща каторга; шкода тільки добавки всередині "печива" не надають їм розуму, - убік сказав хлопчик і вже голосніше продовжив: - Для тих, хто ще не в курсі - вашим керівником у битві з Демоном на ім'я Мара буде він, - вказуючи на настоятеля без храму, сказав вищий служитель.

Олега не влаштовував такий розклад. Не влаштовувало його й те, як очевидні девіанти суспільства вздовж стін великої кімнати не поділяли його сприйняття монаха в червоній робі.     

- Я сам із міста Мільйона Троянд, - зізнався публіці Олег. - Того міста, звідки цей непотрібний червоний мішок, - сказав він і ткнув пальцем у настоятеля без храму. - Ви можете переконатися в цьому, почувши наш спільний акцент, - тепер напрямок вказівного пальця Олега перемістився з червоного монаха на нього самого. - Мені вдалося вижити тільки тому, що я боягуз і негідник. Я ганьба роду людського. Мені невідоме почуття обов'язку і честі. Я не врятував нікого того дня. - "Я не врятував Сердечко", - тихо подумав Олег. Він не став озвучувати цю пропозицію вголос, щоб не зловживати хорошими манерами монахів. Монахи, не перебиваючи, дозволяли йому так довго говорити і кидати в їхні вуха щось особисте, це здавалося Олегові вульгарним.

Настоятель без храму хитав підборіддям після кожного одкровення Олега.

- Моя неосяжна малодушність уберегла мене того дня, - продовжив самобичування Олег. - Так званий "настоятель без храму" стоїть тут зовсім цілісінький із тієї самої причини. Він утік від Демона тоді, втече і зараз. Виберіть когось іншого на роль вашого польового командира.

Навіть Капітан Жульєн підняв очі з підлоги, впізнавши голос і рідкісний акцент Олега. Але тут же повернув ніс у землю, побачивши поруч насуплені брови вищого служителя.

- У нас немає часу вивчати лідерські якості кожного з присутніх, - відповів Олегові настоятель у червоному. - Але в нас є час для поєдинку, який покаже монаха сильнішим за мене.

Олег щойно зізнався у своїй малодушності. На яку відповідь розраховує монах у червоній робі? Не чесно кидати виклик комусь, хто сам себе іменує боягузом і негідником.

- Будь-хто з вас, - тепер уже до всіх звертався монах зі здоровенним ключем у руці, - будь-хто, хто зможе перемогти мене, по праву посяде моє місце, - тон настоятеля без храму пом'якшав наприкінці. - Якщо, звісно, Отець не проти такої кадрової перестановки, - сказав старий і подивився у бік хлопчика, чекаючи на його реакцію.

Вищий служитель заразливо позіхнув. Половина монахів Святого Ігуана і Святого Хавкіна разом із ними позіхнули одразу за хлопчиком.

- Отцю все одно, - відповів хлопчик. - Головне, щоб це не розтягнулося надовго. У мене ще є незавершена справа на цей вечір.

Настоятель без храму з викликом підняв золотий ключ догори.

- Хто? - голосно запитував старий.

Ніхто не зронив і звуку. Кожна секунда тиші наповнювала думки Олега плітками про силу й жорстокість монаха в червоній робі. Коли тиша розтягнулася і стала непристойно довгою, монах у червоній робі вже почав лякати Олега.

Настоятель без храму опустив руку з ключем і неквапливо попрямував у його бік. Коли він наблизився досить близько для ривка, з-за спини Олега виріс їжак із списів. Їжак пижився в бік старого в червоному.

Ченці храму Мари чітко демонстрували їхній спільний намір щодо захисту новообраного лідера. Олег жестом показав фіолетовій дружині, щоб вони опустили свої списи вниз. Він сам не помітив, як швидко й мимоволі вжився у свою нову роль. Можливо, його булава щось нашіптує йому на вухо?

Олег зняв із плеча Хільді і прокрутив її в повітрі. Кінчики її шипів розрізали повітря.

1 ... 79 80 81 ... 142
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Отець всіх лис, Марк Лапкін», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Отець всіх лис, Марк Лапкін"