Читати книгу - "Віолета, Ісабель Альєнде"

Відтоді ти згадував мені про це зі сто разів. Я була готова піти до провінціала, чи хто там за головного в єзуїтів, і сказати йому, що я про все це думаю, але Гаральд з Етельвіною мене не пустили. Тобі мало виповнитися двадцять два роки, і їм здавалося, що негоже бабусі втручатися у твої справи.

— Не хвилюйтеся за Каміло, пані, надовго він у панотців не затримається, його точно виженуть через невихованість, — втішила мене Етельвіна.

Але, як ми знаємо, цього не сталося. Тебе чекали чотирнадцять років навчання й приготування — і життя у священстві.

Єдиний спосіб, в який я можу пояснити собі твою духовну трансформацію, Каміло, це перечитуючи те, що ти написав мені кілька років по тому, з Конго, коли вже прийняв сан священника. Може, ти не пам’ятаєш того листа. Ті самі люди, з якими ти працював — і яким служив, — налетіли на будівлю місії, підпалили її та ударами мачете пошматували двох чудових черниць, які мешкали там разом з тобою. Ти дивом врятувався: гадаю, пішов роздобути харчів для дітей, що вчилися у школі. Про це писала вся світова преса, і я майже божеволію від тривоги, коли від тебе немає звісток.

Твій лист прийшов допіру через місяць. Ти писав: «Для мене віра — це абсолютна відданість. Відданість усьому, що казав Ісус. Усе, що написане в Євангелії, є правдою, бабусю. Я ніколи не бачив силу тяжіння, але маю доказ, що вона кожної миті існує. Так я відчуваю правду Христа — як чудесну силу, яка проявляється у всьому і надає сенсу моєму життю. Можу сказати, що попри сумніви, які я маю щодо Церкви, з усіма моїми хибами й обмеженнями, я є глибоко щасливий. Не бійся за мене, бабусю, бо я за себе не боюся».

Ти пішов у семінарію і залишив по собі величезну пустку. Ми з Етельвіною оплакували тебе так, наче ти пішов на війну; нелегко нам було жити далі у твою відсутність.

У 1997 році померла Факунда, їй виповнилося вісімдесят сім і вона була такою ж сильною і здоровою, як завжди. Вона впала з коня, якого тобі подарував твій дідусь Хуліан, того прекрасного створіння, яке щасливо жило на фермі Санта-Клара і було її транспортним засобом. Казали, що вона вмерла не від удару, у неї зупинилося серце, коли вона їхала верхи. У кожному разі, моя добра подруга мала раптовий і безболісний кінець, на який заслужила. Ми чували над нею в маєтку, де вона провела більшу частину свого життя, і впродовж двох днів проститися з нею приходили друзі, сусіди з Науеля та інших поближніх містечок, а також індіанці з округи, багато з яких були її родичами. Людей було стільки, що чування довелося перенести в патіо, де ми поставили труну під духмяним накриттям з квітів і лаврового гілля. Мені шкода, що ти не зміг приїхати, Каміло, бо саме відбував новіціат. Гаральд зробив сотні фотографій та відео, попроси їх у Етельвіни.

Парох Науеля відправив панахиду, а потім була індіанська церемонія прощання з Факундою. Її учасники прийшли в церемоніальних убраннях і з музичними інструментами, бо прощаються з померлими вони співаючи. Оскільки харчів не мало б забракнути, ми засмажили на рожні кілька баранців, подали качани цукрової кукурудзи, салат з помідорів і цибулі, свіжоспечений хліб, солодощі й багато оковитої та вина, бо горе краще переноситься з алкоголем. Правилом чування є те, що принесені в жертву тварини мають бути повністю спожиті: їжа не може змарнуватися. Старець общини, який замінив Яйму, виголосив коротку проповідь своєю мовою, яку я не могла зрозуміти, але мені пояснили, що він сказав Факунді, що вона перестала існувати і не повинна вертатися, шукаючи своїх дітей та внуків, що мусить поринути у сон Матері Землі, де тепер ті, хто відійшли раніше.

Старець дав останні напучення духові Факунди, аби полегшити їй перехід у світ предків при спомозі курки, яку він обдав димом сигари і змочив краплями настоянки перед тим, як скрутити їй голову і кинути її у вогонь, де вона перетворилася на попіл. Кілька ще тверезих чоловіків підняли труну і віднесли її на плечах на цвинтар Науеля, бо небіжка не раз казала, що хоче бути похованою біля Рівасів, а не на індіанському кладовищі. Ті, хто були спроможні, йшли за труною пішки, інші їхали у двох автобусах, які я для цього найняла. Цвинтар був недалеко, випито було багато. Церемонія завершилася довкола могили, викопаної для труни, де ми навіки попрощалися з тілом Факунди і побажали гарної мандрівки її душі.

Окрім Факунди, з якою мене лучили міцні узи, того року ми втратили Кріспіна. Псові було тринадцять років, він оглух, наполовину осліп і трохи рішився глузду, як це зазвичай буває зі старими. Ветеринар сумнівався, що тварини можуть страждати на деменцію, але я бачила, як мій брат Хосе Антоніо усе більше заглиблювався в лабіринт забуття, і кажу тобі, Каміло, що в Кріспіна були такі самі симптоми. Він помер на руках Етельвіни, з’ївши рублену котлету, бо в нього залишилося мало зубів, — завдяки милосердній ін’єкції, яку зробив йому той самий ветеринар, який заперечував його стан. Я забилася в найдальший куток в домі: була нездатна спостерігати кончину цього вірного друга. Тебе ми не сповістили, бо ти би дуже журився через те, що не міг бути разом з ним у ту мить; ми сказали тобі, що він тихо згаснув у моєму ліжку, де він спав, відколи ти пішов в інтернат.

Коли ти вступив до семінарії, мені довелося навчитися любити тебе віддалік. Навіть не розповідатиму тобі, як це було важко, Каміло, доки я не призвичаїлася до листування. Одного дня ти зможеш перечитати свої листи і пережити шумування своєї молодості, коли за товариша ти мав Ісуса, і ті роки напруженого вивчення філософії, історії та теології, настіж розчинених вікон у людське знання. Тобі пощастило мати добрих вчителів, які навчили тебе вчитися, знати, чого ти не знаєш, і запитувати. Декотрі були справжніми ерудитами. Пригадуєш того старого, який викладав тобі канонічне право? На першому уроці він сказав, що ти вивчиш цей предмет зі споду і з лиця... аби мати змогу знайти виверт, який допоможе визволити людину. Мені здається, ти завжди це робив, ти досконально опанував цю науку.

Сам ти також умієш викрутитися. Я дізналася, що недавно тебе покликав до себе єпископ, аби дати прочухана за те, що ти уділив шлюб парі лесбійок: