Читати книгу - "Я, Ректор і наша Таємниця, Рома Аріведерчі"

- Я, я не знаю, чи загрожує… Тобто загрожує, але.. хіба це моя вина, що у мене абсолютна пам’ять?

- Відсутність винуватості не позбавляє від звинувачень - гаркнув я, бо відчув, що гаряче стає уже мені. 

Цей Валеріан, якого всі мої інстинкти вимагають розірвати на шматки й рештки спалити! Він тягне руки до моєї пари, і уже не вперше. 

Не знаю, звідки я це знаю. Я дракон, я знаю іноді навіть те, чого не знаю.

Паж і Тян дивилися на мене з жалістю. Невже все так погано?

- Не звертайте уваги на слова пана ректора. - повернула пажа зі ступору моя кохана. - Насправді він дуже розумний і має відточене олімпіадами аналітичне мислення. Просто він не філолог, а військовий. Тому не завжди доступно висловлюється - для цивільних. А військові його чудово розуміють. Відповідайте не задумуючись. що саме зафіксувала ваша абсолютна пам’ять?

Паж і справді не задумався ні на мить. Він прикрив очі й проказав, розтягуючи слова, наче читав білий вірш. 

- "Я тепер все життя покладу на олтар науки. Відмовляюся при свідках від кар'єри темної володарки, завоювання цього зачуханого світу, всієї галактики й всесвіту, хоч це розіб'є татове серце. Натомість стану відмінницею в Академії, не пропущу без поважних причин жодної лекції. І вивчуся, потім пройду квест зі стажування по всіх знаменитих магакахеміях. І Я ЗНАЙДУ ЗАСІБ РОЗІРВАТИ ПАРНІСТЬ З ВАМИ, бо вас неможливо винести. Ви мене бісите своєю довершеністю, тупістю, дамами серця і га… добре, з гаремами вийшло непорозуміння. Але все  одно бі-си-те."

І те, що голос моєї пари мене тепер не відволікав від змісту, одразу дало змогу  розчути все і зрозуміти, що наша парність врятована. 

І що на мою кохану спокусився адепт Валеріан. 

І навіть - чому. 

Залишалося вияснити, як моя мила Тян підпала під його згубний вплив, і що він збирався робити після розриву нашої парності. І ще -  чи він підкупив кобр, чи вони його та трохи інших дрібниць. Від полегшення я майже впав на підлогу під ноги своєї пари. І уже звідти велів пажеві співати й не зупинятися, поки Тян не дохволить.

І нехай буде з тобою Сила, Люк, коротше, тобто паж.

Полога тиші вже не було, тож пронизливий дискант цього нещасного менестреля чутно було по всьому замкові. 

І коли він нарешті закінчив - після відмашки Тян, що закінчила писати висновок в щоденнику цікавих дослідів, пролунали аплодисменти. Які швидко перейшли в овації. 

То адептки пищали від щастя, що їх краш так близько. А може просто пісня про один з моїх подвигів їм сподобалася. Не впевнений. Але сподіватимусь, що кого треба — того й повісять, коли і якщо буде потрібно. Головне, щоб не нас з коханою.

Бо Тян уже явно дійшла потрібних висновків.

 

 

А ви здогадалися, які висновки зробила адептка, аякі - пан ректор?

Невже їх щастю й коханню більше ніщо не загрожує?

І як гадаєте - то однакові висновки?

Дізнаємося в наступному розділі.

Дякую за додавання книги до бібліотеки, вподобайки й підписки.

Бережіть тмих, кого любите, і все буде добре ❤️