Читати книгу - "Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
–Я не вперше чую про смерть магів у такий спосіб. Я вважаю...
–Ти вважаєш? – огризнулася Рамона. –Через твою війну, моя дитина втратила батька!
–Ти відмовилася прийняти мої умови, Рамоно. Якби ти була мудрим правителем, війни ми б уникли.– холодно зауважила Ельга.
Рамона зітхнула, стримавши сльози.
–Хто вбив його?
–Я вважаю, за цим стоять Вищі маги.
–Вищі? Що за нісенітниця! Вони захищають і панують у магічному світі. Їхніми молитвами маги все ще існують!
–Я б не була так упевнена в їхніх молитвах.
–З чого ти взяла, що Вищі причетні?
–А з чого ти взяла, що вони нас захищають? Скільки вже загинуло? Відсиджуються, поки Ґотлін потопає в крові.
–Мушу визнати, у тому, що Ґотлін втрачає синів і доньок у кровопролитних війнах, вже вочевидь провина не Вищих магів. Не вони почали цю війну.– з докором заявила Рамона.
–Але вони й не втрутилися, щоб її зупинити.– зауважила Ельга.
Рамона помовчала.
–Я згодна зупинити війну, поки твій нащадок не зійде на престол.– забарившись, сказала Ельга.
–Ти не позбавиш мене титулу? – з надією запитала герцогиня.
–Я забираю твій ліс і герцогство. Але жити ти вільна тут, королівство подбає про вас і ваших людей. Але коли твоєму нащадку виповниться шістнадцять – я повернуся.
–З війною? – запитала Рамона.
–З пропозицією.
–До чого така прихильність? –не вірила герцогиня.
–Ніхто не має права забирати дитину в батьків.
–Не потрібно мене жаліти.
–Жалість залиш смертним. Я виходжу з простого прагматизму. Несправедливо вести бій з вагітною жінкою. Ми в нерівних умовах.
–Як цікаво! Не пам'ятаю, щоб нерівні умови і справедливість турбували тебе раніше.
–Все приходить із часом, Рамоно, чи тобі не знати, ти ж бачиш майбутнє.
Рамона насупилася і мовчки повернулася до палацу.
Відтоді ліс перейшов під контроль Верховного Клану, проте позбавити його страхітливих чар не вдавалося, тому Ельга запечатала його для смертних, а магів зобов'язала бути обережними і не з'являтися в Похмурий Ліс без вагомої причини.
Дочка Рамони – Ровенна, народилася з яскраво–блакитними очима, в яких були ледь помітні сині цяточки. Як і обіцяла, Ельга повернулася до шістнадцятирічної Ровенни, щоб запропонувати їй із Хранителями оберігати спадщину Яснооких і працювати на благо Ґотліна. Донька колишньої герцогині була співчутливішою за матір, а тому з вдячністю прийняла цю пропозицію.
Рамона покинула цикл, наказавши Ровенні передавати її заповіт кожному нащадку Яснооких. Вона побачила пророцтво, останнє у своєму житті, і щоб воно збулося, кожен з майбутніх нащадків клану, повинен пов'язувати своє життя тільки з блакитноокими, свято вірячи, що її дар і сила їхнього кохання з Едмундом проживе вічно, в кожному члені їхньої династії.
Дженніфер Вінсент народилася в Сіетлі, штаті Вашингтон, у сім'ї, що складалася з чоловіків, і у всіх у них були блакитні очі. Як бачите, всі залишалися вірними даному Рамоною заповіту. Батьки Дженніфер розбилися в автокатастрофі, коли їй було чотири роки, а її рідному братові Крісу, дев'ять. Вони сумували за батьками, переглядаючи фотоальбоми і записані відео зі свят на касетах. Благо в них були їхні рідні дядьки. Ніколасу Вінсенту, позавчора виповнилося тридцять п'ять років, він був опікуном Дженніфер і Кріса, який дбав про них і завжди був поруч. У Ніка був син, Дастпайн, ровесник Дженніфер. З матір'ю Пайна, колишньою дружиною Самантою, вони розлучилися десять років тому, коли Саманта зрадила його зі своїм колегою, і відтоді не спілкувалися. Дженніфер пам'ятала Пайна в дитинстві, яким вередливим він був, як відривав голови її лялькам, а Кріс весь час із ним бився за це. Хоч усі вони вже подорослішали, щоразу, коли вони бачаться з Пайном, вдавали холодну дружелюбність, бо не мали ані краплі бажання відновлювати спілкування. Ніка такий стан справ завжди засмучував, адже Саманта кілька років після розлучення не дозволяла Ніку спілкуватися з сином, Пайн ріс із вітчимом і до батька ставився нейтрально. Нік завжди намагався проводити свята разом із племінниками та сином, щоб Пайн не забував про цю частину своєї родини.
Бредлі Вінсент, молодший брат Ніка, був відвертим бабієм і ніколи цього не приховував, а втім, умів весело проводити час, хоча це власне все, що він робив. Відвідував вечірки, ні про що ніколи не переймався, працював доставником їжі, вважаючи, що робота в офісах для стариганів та зануд. Часом Дженніфер замислювалася, чи родичі вони з Ніком, який весь із себе такий правильний. Бред порівняно з ним здавався неслухняною дитиною, яка у свої двадцять сім все ще жила зі старшим братом. Кріс, брат Дженніфер, був для неї найближчим другом, вона завжди вважала брата найкращою у всьому світі людиною. Коли батьки померли, дев'ятирічний Кріс обійняв дівчинку і сказав те, що вона запам'ятала на все своє життя:
– Тата більше немає. Тепер я буду тебе захищати.
І ця фраза стала девізом старшого брата Дженніфер. Тому, вона цінувала і дорожила ним.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер», після закриття браузера.