Читати книжки он-лайн » Сучасний любовний роман 💑💕📚 » Слова на вітер, Анні Ксандр, Софія Вітерець

Читати книгу - "Слова на вітер, Анні Ксандр, Софія Вітерець"

130
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 85 86 87 ... 108
Перейти на сторінку:

– Ви всі бачите мене тупою лялькою…

– Айлін, щоб такого не було – потрібно не робити… нерозумних вчинків, – вимовив це якось важко. Мабуть, дуже намагався не назвати мене дурною. – За слова та дії треба відповідати. Але чому за твої слова тепер мають відповідати всі ті люди? По-твоєму, це чесно?

Він знову чекав на відповідь, якої в мене не було.

– Але ж і щодо мене це не чесно! – кинула тремтячим голосом крізь сльози. – Айлін те, Айлін се! А ніхто навіть не запитав, чого насправді хочу я!

– А що ти хочеш Айлін? – З якоюсь надією Валера подивився на мене, хоча так само гнівався. – Щоб всі знали тебе як людину, що майстерно обдурила спершу десяток письменничків, а потім і всю Туреччину?

Він був злим на мене, але все одно ніби й намагався зрозуміти… А я справді, як те дурне дівчисько… Ще й з якогось переляку, попри схлипування, зробила ривок уперед і поцілувала його. Для чого – не знаю… Можливо я просто запанікувала. Або ж просто так захотіла, як звичайна вередлива татусева донечка. Здається, саме так він про мене й сказав. Щоправда, я не розуміла ще чому цей час ніби спинився, нагадавши навіть про поцілунки з Тімом… Від цього я заплакала ще дужче.

– Айлін… – відірвавшись від мене, промовив Валера. Дивився вже навіть з якимсь жалем. І чим більше співчуття я бачила, тим більше було соромно за свої вчинки. Та Валера більше не сварив. Витер мої сльози й пригорнув до себе, погладжуючи моє волосся. – Ох, Айлін, яка ж ти ще дитина… Тобі вже час подорослішати та побачити навколо себе інший світ, інших людей, які талановиті не менше за тебе. 

– Тобі не зрозуміти цього… – проскиглила я крізь сльози. 

– Помиляєшся, дурненька, я багато чого можу зрозуміти. – Здалося, що на мить Валера задумався, бо навіть перестав гладити моє волосся, а це було так приємно… – Ти знаєш, склавши все до купи, я вже вигадав цілий план помсти за твою гру…

Тепер затамувала подих я. 

– Передумав? – прошепотіла невпевнено та з острахом. Бо він цілеспрямований ще більше за мене.

– Вважатимемо, що так… Але…

Я сіпнулась відсторонитись, але він так само тримав мене в обіймах. 

– Чому тепер мені здається, що мене обкрутив пітон? – спробувала пожартувати, на що Валера відреагував у своєму стилі.

– Вважай, що тепер він завжди слідуватиме за тобою, чекаючи на невірний крок…

– Валеро, але ж це…

– Айлін. Помовч і послухай тепер мене. – Послабив хватку й дав можливість нашим очам зустрітись. – Це залишається між нами, але при одній умові, що ти доведеш цей конкурс до кінця й справедливо оберете переможця. Учасники заслуговують на це. З урахуванням тієї дурні з підказками.

Сказати, що я шокована – то краще геть нічого не казати. Я не розуміла цього хлопця, але тепер він здавався ще дивовижнішим…

– І перестань на мене так дивитися, Айлін. Викинь зі своєї голови думки про те, щоб знову лізти цілуватись…

– Ти навіть не знаєш, про що я подумала.

– Я не Тім і тим більше не Баязид, тільки дурень не розумітиме цього. 

– Це ти через ту білявку не дивишся на мене? – наважилась поцікавитись, поки наші розмови перейшли на новий рівень. Раптом він передумає…

– Не зовсім, але все складно. Втім, раджу тобі нарешті визначитись Айлін, аби в полюванні за журавлем в небі ти не проґавила синичку у своїй руці.

– Ти завжди так гарно говориш?

Валера всміхнувся мені, мабуть, вперше за весь час так щиро та легко. Дістав серветки й подав мені.

– Забула, кого покликала на свою гру?

– Та з тобою забудеш…

– Розумна дівчинка.

– Ей!

Турнула його в плече, але теж розсміялась.      

Майже всю ніч я не спала, бо міркувала над кожним словом Валери, а також про журавля та синицю. Дивне порівняння, але, здається, ближче до ранку я таки зрозуміла багато чого важливого. Хоча й не могла відзначити, що кілька разів поверталась до поцілунку… А потім до Тіма… Доки не заснула.

1 ... 85 86 87 ... 108
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Слова на вітер, Анні Ксандр, Софія Вітерець», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Слова на вітер, Анні Ксандр, Софія Вітерець"