Читати книгу - "Сильніше за обставини, Естрела Асферіс"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
І наче хтось почув мої думки, я відчула знайомий запах. Щоправда, це мене не порадувало, а ще більше налякало. Я відчула, що поблизу від нас є дроу. Не один чи два представника цього виду, а з десяток воїнів.
Стелтон, який теж був перевертнем, не міг не відчути їх запах. І, зробивши пару пассів руками, він промовив:
- І хто ж це тут такий сміливий?
Не пройшло і пари секунд, як з дроу злетіла невидимість, і на іншому кінці залу з'явилися замотані у все темне фігури. Вони зі зброєю в руках повільно наближалися до нас. Один з них, вочевидь командир, сказав:
- Віддай нам дівчину, і будеш жити.
На це Стелтон тільки посміхнувся, і знов почав плести якесь закляття. Дроу не стали чекати, поки у мага щось вийде, і майже з блискавичною швидкістю кинулися до нас. Але все ж трохи не встигли, їх наче стіною відділило від нас. Схоже, Стелтон поставив щит. Один з дроу, який був позаду, почав плести якесь закляття. Невже і у них є маг?
Я не знала, за кого вболівати. З одного боку, неадекватний представник моєї раси, який хоче примусити мене на ньому одружитися, щоб захопити владу в Клані. З іншого, дроу, від яких точно нічого хорошого чекати не доводиться.
А якщо це мій шанс? Поки вони зайняті, я можу спробувати втекти. Одна проблема - я все ще не володію своїм тілом. Стелтон в будь-який момент може наказати мені, і я не те, що поворухнутися не зможу, але може навіть і говорити. Тоді що робити? Я повинна хоч щось зробити, іншого шансу може не випасти.
***
Аурелія Ерабет Альтаур
Я, обережно і тихо ступаючи, кралася по маєтку. Я не можу підійти надто близько до них, інакше вони мене помітять, але й надто далеко стати теж не вихід. Я планувала викрасти Мел з-під носу у мага, попередньо відволікши його.
Але я ніяк не очікувала появи дроу. Добре, що вони прийшли з протилежної сторони, так вони не змогли відчути мою присутність, як і маг. Це ж якраз добре, тепер не треба влаштовувати відволікаючі фактори, можна переходити до порятунку Мел.
І я почала плести необхідні закляття, спостерігаючи через пенсне за подіями. Треба підгадати момент, в який я витягну Мел. Якщо зробити це занадто рано, коли фокус мага не буде повністю направлений на дроу, він помітить мене з моєю магією, і звичайно стане протидіяти мені. Також є маловірогідний сценарій подій, де дроу домовляються з магом на взаємовигідних умовах. Тому я активно спостерігала за діями кожної із сторін, готуючись до шансу з Мел.
Дроу мене не розчарували, кинувшись в атаку на мага. Але він теж діяв швидко, активувавши захист, через який складно пройти. Проте серед дроу теж був спеціаліст з магії, і він став плести атакуючі закляття.
Як я і очікувала, ці закляття не нанесли особливої шкоди щиту. Але дроу не здавалися, атакуючи щит і зброєю, і магією. Старий маг, який утримував Мел, не вдовольнився щитом, і знову щось чаклував. Я бачила, як з його рук виходить темне марево, поступово збільшуючись в розмірах. Він вміло управляв цією темною субстанцією, посилаючи її згустками в дроу. Але й ті були вмілими бійцями, ухиляючись від його атак. Це нагадувало якийсь танець, в якому маг атакував, а дроу відбивали його атаки, чи просто ухилялися з траєкторії польоту небезпечних об'єктів.
Тим часом я помітила, як Мел повільно відходить від мага. Ще з початку нападу дроу вона була позаду старого мага, а тепер потрохи віддалялася від нього. Вона вже відійшла кроків на десять, коли у щось врізалась. Невже бар'єр? А маг недурний, поставив щит не тільки спереду, а й ззаду, щоб полонянка не втекла.
Ну що ж, значить буду пробивати його. Тільки як мені зробити все непомітно для всіх? Точно, закляття тиші і відводу очей. Активувавши їх, я перейшла до виплітання одночасно двох заклять - того, що проб'є бар'єр та стіни, які відділяли мене від місця сутички, та лассо, яке я збиралася накинути на Мел, щоб витягти її. Звичайно, я планувала накласти на неї і щит, щоб вона не травмувалася, коли я буду її витягати.
Створивши все необхідне, я очікувала тільки потрібного моменту. І він представився, коли дроу, що атакував щит магією, все ж зміг подолати його, пробивши у ньому діру.
В цей же момент я одне за одним активувала ті закляття, які виплітала до цього. Все пройшло успішно: я пробила і стіни, і щит, і, кинувши магічне лассо, схопила Мел і потягла в свою сторону. Звісно, попередньо наклавши на неї щит.
Дроу, які напевно, вже святкували перемогу над магом, побачили, що здобич кудись ділася, і направилися туди, де в останнє бачили Мел. Проте старий маг, який нічого навіть не підозрював, атакував дроу батогом, сплетеним з темної субстанції. Це було останнє, що я бачила із сутички, зосередившись на Мел. Вона якраз опинилася поряд зі мною, в здивуванні дивлячись на всі сторони. Мене вона не бачила через закляття невидимості, але не відчути мій запах не могла.
- Бет? - невпевнено і пошепки спитала подруга.
- Так, - відповіла я теж пошепки, і продовжила: - Треба тікати. Можеш рухатись?
Мел зраділа моїй появі, я бачила це по її обличчю, але щось непокоїло її. Врешті решт вона зізналася:
- Так, але на мені закляття контролю від Стелтона. Не знаю, коли він помітить мою відсутність, і чи зможу подолати його магію.
А це не добре. Від її слів моя нервозність тільки зросла. Але зараз не можна витрачати час на балачки. Треба якомога швидше тікати, поки не пізно. А з контролем над подругою розберуся, поки тікаємо.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сильніше за обставини, Естрела Асферіс», після закриття браузера.